Медичні бібліотеки України

ЗМІСТ

Вступ

1. Cтановлення медичних бібліотек України

2. Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики за 2009 рік

2.1 Обласні наукові медичні бібліотеки України

2.2 Бібліотеки вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації

2.3 Бібліотеки науково-дослідних інститутів

3. Чернігівська обласна наукова медична бібліотека

Висновки

Література


Вступ

Значний внесок в бібліотечно-інформаційне забезпечення спеціалістів медичної галузі, розвиток медичної науки і освіти, покращення охорони здоров`я і навчально-виховного процесу роблять медичні бібліотеки України. Мережа медичних бібліотек вирішує одне з складних і актуальних завдань – інформаційне забезпечення всіх категорій спеціалістів галузі: організаторів охорони здоров`я, науковців, лікарів-практиків, середнього медичного персоналу, студентів середніх та вищих учбових закладів різних рівнів акредитації, фахівців бізнесових структур.

Від рівня підготовки медичних кадрів, від інтенсивності наукових досліджень та оперативного впровадження їх результатів залежить покращання якості медичного обслуговування населення України. Високі темпи розвитку медичної науки та практики потребують від спеціалістів оновлення знань, постійної інформованості про досягнення вітчизняної та світової медицини. Тому з кожним роком зростає роль бібліотеки, як центру медичної інформації.

Дослідженням медичних бібліотек займалися: Козлюк Н.,Зражевська Т.М., Козловський В.О., Клименко О.Г, Коломієць П.Е., Корнієнко А.П., Кричун С.Б., Павленко Р.І., Поченцева Л.І., Шляпников А.Д., Романченко А.В. та ін.

Відсутність в історико-медичній та бібліотекознавчій літературі узагальнюючого аналізу становлення та розвитку мережі медичних бібліотек Академії медичних наук України (АМНУ), тим більше з позицій науковості, і зумовило актуальність дослідження. Вивчення особливостей її становлення, розвитку та вдосконалення наприкінці XIX століття та протягом XX століття, що може бути використано під час реформування сучасної мережі медичних бібліотек АМНУ та методичного управління нею.    

Метою цієї роботи є визначення тенденції становлення та розвитку мережі медичних бібліотек.

Завданням курсової роботи є дослідження досягнень, перспектив існуючих проблем медичних бібліотек всіх рівнів і надати можливість прогнозу їх розвитку, проаналізувати комплектування бібліотек, вказати на недоліки і шляхи їх усунення.

При написанні даної роботи використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а також спеціальні.

Структурно робота складається: з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Загальний обсяг роботи 36 сторінок, з них основного тексту 24 сторінки.


1.Становлення медичних бібліотек України

Прискорений розвиток капіталістичних відносин у Росії та Україні, що мав місце на початку XX ст., позитивно вплинув і на сферу охорони здоров'я.

У 1905-1910 рр. в Україні остаточно затвердився інститут земської медицини. Треба було відкривати медичні заклади, що вимагало великої кількості дипломованих спеціалістів. Збільшувалася кількість студентів на медичних факультетах Київського, Одеського та Харківського університетів. Щоб покрити дефіцит кадрів, було розпочато підготовку лікарів на Вищих жіночих курсах у Києві та Харкові ( 19 ).

Нагальна потреба в підвищенні якості медичної допомоги, з одного боку, і численні відкриття у природознавчих науках, з другого, спонукали до розвитку медичної науки. Багатий науковий потенціал, зосереджений передусім в університетських містах, сприяв створенню в Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську перших науково-дослідних установ.

Таким чином, поступальний розвиток наукової і практичної діяльності медичних кадрів, необхідність в обміні медичними ідеями та практичним досвідом спричинили зростання кількості медичних видань. Їх широкий вибір та гостра потреба медичних кадрів у постійному і кваліфікованому забезпеченні науковою інформацією привели до утворення медичних бібліотек.(19 )

Наукові інститути Народного Комісаріату охорони здоров'я (НКОЗ) мали карликові бібліотеки без бібліотекарів і перспектив розвитку. Тому необхідно було розробити проекти організації Української державної медичної бібліотеки в м. Харкові, державних медичних бібліотек в містах Києві, Одесі, Дніпропетровську, організувати підготовку кадрів, які б забезпечили комплектування фондів вітчизняною та іноземною медичною літературою, проводили бібліографічну роботу з різних питань медицини та біології тощо. (12 )

Особливе значення для розвитку бібліотечної справи в країні мала Постанова ЦКВКП(б) "Про покращання бібліотечної роботи" від 30 жовтня 1929 р., в якій йшлося про рішучу перебудову бібліотечної роботи, перетворення бібліотек в культурні центри.

5 лютого 1930 р. Колегія Народного Комісаріату охорони здоров'я затвердила склад бібліографічної секції при науково-методичній Раді НКОЗУ, в обов'язки якої входили: організація бібліотечної роботи, видання реферативного бюлетеня з питань організації охорони здоров'я, координація діяльності бібліотек при інститутах та інших медичних установах, а також створення мережі державних медичних бібліотек.

НКОЗ УСРР 6 листопада 1930 р. видає наказ № 128а, в якому, зокрема, відзначалось: "Утворена протягом XIII років радянської медицини широка мережа наукових, навчальних і практичних медустанов УСРР. конче потребує міцної науково-літературної бази". І далі "...засновується Київську, Дніпропетровську і Сталінську державні медичні бібліотеки. Цього ж числа вважається за відкриту Одеську медичну бібліотеку, яку перейменовується з краєвої на державну".(3 )

Ці перші осередки республіканської бібліотечної мережі мали стати доступними кожному медичному працівникові.

Згідно з Наказом Наркома охорони здоров'я СРСР № 351 від 29.5.1939 р. медичним бібліотекам відводилась особлива роль у справі систематичного ознайомлення медичних фахівців з новітньою інформацією. Всі республіки були зобов'язані у двомісячний термін розробити плани організації медичної бібліотечної мережі.

Першою на той час і була створена мережа медичних бібліотек в Україні. Вже в 1940 р. в Україні нараховувалось 248 медичних бібліотек з загальним фондом в 3727618 прим., в т.ч, 15 обласних бібліотек з фондом 490909 прим., 19 бібліотек медичних вузів з фондом 1083355 прим., 39 бібліотек науково-дослідних інститутів з загальним фондом 342618 прим., 165 бібліотек середніх медичних шкіл з фондом 1810510 прим. Всі бібліотеки обслужили за рік більше як 105 тис. читачів і видали їм 2971407 документів. (14 )

На республіканську наукову медичну бібліотеку за Наказом МОЗ УРСР № 431 від 25.06.1948 р. було покладено керівництво мережею медичних бібліотек, у зв'язку з чим значно розширилась організаційно-методична робота. (21 )

Були розроблені й затверджені Положення про Республіканську наукову медичну бібліотеку, Харківську державну і обласні наукові медичні бібліотеки, а також Правила користування бібліотеками. За кілька років колектив зумів побудувати систему каталогів і картотек, що нараховували близько 300 тис. бібліографічних описів.

Мережа охоплювала понад 800 медичних бібліотек України і була найбільшою в колишньому СРСР.

Мережа медичних бібліотек побудована в відповідності з територіально-галузевим принципом побудови системи охорони здоров`я країни( 38 ).

У системі бібліотек України спеціальним бібліотекам, у тому числі медичного профілю, завжди належало провідне місце, як центрам концентрації передової думки та її інформаційного розповсюдження. Як спеціальні бібліотеки, медичні мають особливості структурованого фонду та контингенту користувачів. Зони, крім Державних наукових медичних бібліотек (ДНМБ) та Обласних наукових медичних бібліотек (ОНМБ), входять до складу медичних установ, науково-дослідних інститутів та медичних навчальних закладів.(19 )

В Україні створена і функціонує (понад 70 років) мережа медичних бібліотек, кількість яких сьогодні становить 985 бібліотек різних рівнів, а саме: Державна наукова медична бібліотека МОЗ України, яка є організаційним, науково-методичним і координаційним центром медичних бібліотек України; Харківська Державна науково-медична бібліотека; наукова медична бібліотека Автономної Республіки Крим та 23 обласних наукових медичних бібліотек; Севастопольська міська наукова медична бібліотека; 47 медичних бібліотек при науково-дослідних установах (НДУ): 125 бібліотек при закладах освіти І—IV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти і 787 бібліотек при закладах охорони здоров'я (25).

 З 47 медичних бібліотек при НДУ, 32 впродовж 1993—2000 років перейшли із підпорядкованості Міністерству охорони здоров'я України до підпорядкування Академії медичних наук України. Термін початку зміни функціонального підпорядкування обумовлений створенням, в 1993 році згідно з Указом Президента України № 59/93 від 24 лютого 1993 року Академії медичних наук України, як самоврядної організації (41). Нині документальний фонд усіх медичних бібліотек АМНУ складає майже 1.4 млн примірників, якими щорічно користується близько 14 600 користувачів (25).

В період з 1920 по 1941рр. характерно планомірне становлення науки в Україні та поява нагальної потреби в підвищенні якості медичної допомоги населенню шляхом використання численних відкриттів медичної науки, що в свою чергу спонукало до створення у Києві та Харкові перших науково-дослідних установ(6), при яких почали функціонувати медичні бібліотеки. В цей період, засновується більшість медичних бібліотек НДУ — 15 (46,9 % ±8,8). За довоєнні роки науково-дослідні інститути провели величезну роботу і відіграли значну роль у науковому обґрунтуванні оздоровчих заходів, які проводились серед населення. Інститути наполегливо вишукували найдосконаліші методи лікування, поєднуючи зусилля вчених і практиків. У процесі розвитку української медичної науки зростали кадри, їхня кваліфікація, удосконалювались методи медичної допомоги населенню. Медичні бібліотеки поступово ставали важливим чинником наукового процесу. Початок їхнього функціонування проходив у важких умовах: не вистачало приміщень, обладнання, бібліотечної техніки, бібліотечних фахівців, фінансування було мізерним. Комплектування фондів проходило безпланово, його нераціонально використовували та дублювали. Причиною цього, була відсутність єдиного методичного керівництва медичними бібліотеками, особливо в перше десятиліття їхнього функціонування. В результаті вони існували відокремлено одна від одної. Перемогти існуючі тоді труднощі, багато в чому допомогли ентузіазм та відданість роботі бібліотечних працівників, а вони за віком були наймолодшими порівняно зі своїми колегами інших періодів розвитку медичних бібліотек. Так, згідно даних Всесоюзного бібліотечного перепису на 1 жовтня 1934 року, кількість бібліотекарів до 24 років становила— 35,3 %. від 25 до 34 років — 35,6 % (4).

У міру того, як зростав темп бібліотечного життя, у фахівців галузі зростала потреба в безпосередньому обміну думками та досвідом роботи. Це зумовило на початку 1925 року в Києві скликання Першої Конференції наукових бібліотек УРСР. Питання, які розглядались на ній, стосувались активізації роботи наукових бібліотек, єдиної класифікації книжок, ведення предметних каталогів та правил бібліографічного опису. А в 1926 році в Харкові зібралися фахівці масових бібліотек на Перший Всеукраїнський з'їзд бібліотечних працівників. З'їзд поставив актуальні на той час завдання: вивчення інтересів читачів, підготовка та перепідготовка бібліотекарів, раціоналізація та спрощення бібліотечної техніки (12). "З наведеного видно, що вже тоді знання інформаційних потреб та якість професійної підготовки бібліотекарів займали неабияке місце у визначенні перспектив розвитку бібліотечної галузі.

Проведені перші наукові форуми стали передумовою до створення відповідних офіційних наказів по удосконаленню діяльності медичних бібліотек України. Народний Комісаріат охорони здоров'я УРСР (НКОЗУ) в 1930 році видає Наказ № 128а "Про заснування Київської. Дніпропетровської, Сталінської та Одеської державних медичних бібліотек". У ньому відзначається, що період формування основної мережі медичних бібліотек УРСР завершено. Цей документ засвідчує історичний факт — появу в Україні розгалуженої мережі медичних бібліотек різних видів та продовження організації нових медичних бібліотечних установ. Також зазначалось: "§ І Утворена протягом XIII років радянської медицини широка мережа наукових, навчальних і практичних медустанов УРСР конче потребує міцної науково-літературної бази. ...НКОЗУ ухвалює закінчити до XIII роковин Жовтня закладини основної мережі медичних бібліотек УРСР". Так була створена і почала успішно функціонувати мережа медичних бібліотек. Слід виділити ще два параграфи цього наказу, 3 та 8. Параграф третій стосувався розмежуванню функцій та керівництва чотирьох новостворених державних медичних бібліотек: Київської, Дніпропетровської, Сталінської (з 1961 року Донецької). Одеської. Райони їхньої діяльності визначались за їхнім територіальним поділом між інститутами, НКОЗУ. Параграф восьмий встановлював у штаті сектора науки НКОЗУ посаду консультанта бібліотечної мережі, в обов'язки якого входило постійне керівництво заснованою мережею медичних бібліотек України (32).

Велике значення в даному контексті відводиться Всесоюзному бібліотечному перепису, який був проведений І жовтня 1934 року і за визначенням Н.Крупської "Показав, як розвивалась І як повинна в подальшому розвиватись бібліотечна мережа по Союзу в цілому та по окремих республіках в складі СРСР. Перепис дав величезний багатий початковий матеріал для глибшого вивчення всієї бібліотечної справи і для подальшого її розвитку" (3). При перепису була здійснена ідентифікація бібліотек за певними критеріями, основними з яких були: типи бібліотек, книжковий фонд, книговидача, кадровий потенціал. Виявилося, що кожна з зазначених бібліотек мала фонд, від 2 тис. до 9 тис. примірників, книговидача — від 1 тис. до 20 тис. примірників за рік. кількість працюючих бібліотекарів — від одного до трьох. Бібліотеки були зосереджені переважно в Києві та Харкові.

В 1939 році при Київській державній медичній бібліотеці було створено методичне бюро, яке почало надавати методичну допомогу медичним бібліотекам Правобережної України (28). Вона охоплювала всі сторони діяльності бібліотек: організацію бібліотечно-бібліографічного обслугову-вання читачів, комплектування, організацію книжкових фондів та каталогів, а також аналіз та узагальнення досвіду роботи медичних бібліотек (3).

Водночас медичним бібліотекам Лівобережної України методичну допомогу надавала Українська державна медична бібліотека (Харків) (28).

Період з 1942 по 1963 роки характерний післявоєнним відродженням держави в цілому та "бібліотечної галузі зокрема, яке почалося після визволення нашої країни від гітлерівських окупантів. Під час війни, бібліотеки були частково зруйновані, спалені і розграбовані. Як відзначає А.Корнієнко "за офіційними даними майже не уціліли 800 довоєнних медичних бібліотечних установ" (15).

У повоєнний період разом з відбудовою та відродженням установ охорони здоров'я, почали з'являтися нові медичні бібліотеки при науково-дослідних установах.

Для поліпшення методично-організаційного керівництва мережі медичних бібліотек України в червні 1948 року був виданий Наказ К» 431 "Про підпорядкування усіх медичних бібліотек Української РСР Міністерства охорони здоров'я (Харківську державну наукову, обласні наукові, бібліотеки при медичних учбових і науково-дослідних інститутах, бібліотеки при різних медичних і лікувальних установах) Республіканській науковій медичній бібліотеці м. Києва". Вона здійснювала організаційно-методичне керівництво медичними бібліотеками республіки, тобто аналіз звітів та планів, складання загальних оглядів роботи бібліотек, перевірку ЇЇ роботи та надання бібліотекам практичної допомоги, складання інструктивно- методичних листів та підготовку проектів наказів по Міністерству охорони здоров'я УРСР і Київському обласному відділу охорони здоров'я, організацію обміну досвідом між медичними бібліотеками, виявлення передового досвіду в роботі бібліотек І його поширення серед медичних бібліотек, організація різних заходів підвищення кваліфікації працівників медичних бібліотек.(8, 34).

Особливістю цього періоду становлення медичних бібліотек стало створення в них довідково-бібліографічних апаратів, до складу яких входили каталоги алфавітний та систематичний, картотеки авторефератів та дисертацій, періодичних видань, отриманих бібліотеками.

Для активного використання вітчизняної та зарубіжної медичної літератури, бібліотеки вели постійну бібліографічну роботу (36), організовуючи підготовку та видання бібліографічних покажчиків. (23).

У результаті ефективної діяльності медичних бібліотек того періоду збільшилася кількість читачів (34, 36). Бібліотеками фондами користувалися не тільки співробітники даних науково-дослідних інститутів, а і спеціалісти цього профілю з периферії, оскільки НДІ ставали науковими центрами республіканського значення (6, 22, 23. 33).

Для повнішого задоволення потреб читачів медичні бібліотеки НДІ використовували міжбібліотечний абонемент (МБА). З року в рік кількість звернень до МБА постійно збільшувалась. І постало питання регламентації діяльності МБА на території СРСР. У зв'язку з цим, в 1955 році Міністерством культури СРСР (Наказ № 690) було затверджене "Положение о межбиблиотечном абонементе" — це перший документ, який регламентував діяльність МБА (26), Він спрощував відносини між бібліотеками, встановлював єдиний для бібліотек бланк замовлення, не видавався лише єдиний примірник, була організована ієрархічна організація бібліотек з МБА. тобто література, відсутня в даній бібліотеці, замовлялась, у найближчий бібліотеці міста, області, республіці, і лише, коли потрібної літератури не було в республіки, замовлення направлялись до центральних союзних бібліотек. (9).

Надійними джерелами комплектування ставали бібліотечний колектор, магазини «Медична книга» та Союздрук. Існувало попереднє замовлення літератури за тематичними планами видавництв. Бібліотеки мали повну інформацію про книжки, які виходили друком, що давало їм змогу для повного і та регулярного комплектування своїх фондів спеціалізованою літературою (5, 22, 23).

Характеризуючи період з 1964 по1986 становлення медичних бібліотек, треба відзначити появу та широке впровадження до системи комплектування фондів книгообмін між бібліотеками різних країн. Бібліотеки медичних установ Болгарії, Польщі, НДР проводили книгообмін з бібліотеками НДІ (22). Іноземні видання медичні бібліотеки могли придбати також о магазинах "Іноземна книга" (5, 31).

Розкриттю фондів слугувала система каталогів та картотек, добре укомплектований довідковий апарат, який з року в рік удосконалювався та редагувався, згідно "Положення про систему каталогів та картотек бібліотек НДГ розробленим РНМБ на початку 80-х років. Для ведення систематичних каталогів у медичних бібліотеках було запроваджено таблицю Універсальної десяткової класифікації (УДК) на літературу медичної та суміжної тематики, а на суспільно-політичну літературу — таблиці Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) (5). Медичні бібліотеки почали брати активну участь в роботі з'їздів, конференцій, семінарів, які проводили МОЗ України та науково-дослідні інститути (16, 22, 24). До цих заходів бібліотеки організовували книжкові виставки, тематичні перегляди літератури, а також друкували бібліографічні покажчики і анотовані списки наукової спеціалізованої літератури. З 1971 року вони разом з РНМБ постійно видають анотовані покажчики літератури «В помощь практическому врачу» з 32 спеціальностей (28, 37).

 Зменшилась кількість читачів за єдиним реєстраційним обліком. Бібліотеки не були забезпечені засобами розмноження та копіювання матеріалів, недостатньо фінансувалось вали і на рівень бібліотечно-бібліографічного забезпечення медичної науки та практичної охорони здоров'я .


2.Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики

2.1 Обласні наукові медичні бібліотеки України

Дослідження стану виконання планів роботи ОНМБ за 2009 рік і статистичних звітів про роботу за цей рік висвітило основні завдання і напрями їх роботи.

Основними завданнями на 2009 рік були визначені: комплектування документальних фондів, їх використання і збереження;бібліотечно-інформаційне забезпечення потреб і запитів спеціалістів медичної галузі; комп'ютеризація і автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів; краєзнавча і видавнича діяльність;науково-методична діяльність; кадрове забезпечення; матеріально-технічна база.

За 2009 рік до фондів ННМБУ і ОНМБ надійшло 57 884 прим, документів на паперових носіях, вибуло із фондів 134 560 прим, видань і на 01.01.2010 рік є 6 769 752 прим, видань. Це на 76682 прим, менше за 2008 рік.

За 2009 рік було обслуговано - 248 195 користувачів, за єдиним обліком 156029 користувачів.

Видача документів за звітний рік склала 5 484 113 прим, видань на паперових носіях.

Середня обертаність склала 0,8, читаність - 35,1. (19 )

Значну увагу ОНМБ приділяли вивченню запитів користувачів з метою надання їм допомоги у виконанні Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 роки» та інших державних і регіональних програм з медичної галузі, освіти, культури. (21 )

З метою розкриття документальних фондів всі ОНМБ організовували перегляди нових надходжень, оформляли книжкові виставки, тематичні полиці, проводили масові заходи, в яких розкривалися такі теми: управління, фінансування, планування в охороні здоров'я, хвороби XXI століття; сімейна медицина;страхова медицина; охорона материнства і дитинства; психічні захворювання; СНІД і ВІЛ; медицина катастроф; туберкульоз; охорона здоров'я в регіоні; медичне краєзнавство; ювілейні і пам'ятні дати видатних вчених - медиків світу. (21 )

Жорсткий фінансовий стан потребував корекції в комплектуванні бібліотечних фондів. Тому виникла потреба в координації між медичними бібліотеками в регіоні.

Формування документальних фондів можливе тільки за умом державної підтримки, і, насамперед, фінансування, але в даний час воно було недостатнім, а в деяких бібліотеках зовсім відсутнє. Економічна нестабільність фінансово - грошової сфери тяжко позначилася на діяльності всіх бібліотек. Відбулося різке збільшення цін на друковану продукцію і поштові витрати, що в значній мірі посприяло погіршенню комплектування фондів і його використання.

Видавнича діяльність. Однією із складових всіх напрямів діяльності Національної наукової медичної бібліотеки України та обласних наукових медичних бібліотек є видавнича діяльність, яка завжди спрямована на відображення роботи бібліотек як бібліотечно-інформаційних і методичних центрів.

В 2009 році метою видавничої діяльності було:

• надання спеціалістам медичної галузі інформації про документальні бази з медичної науки, освіти, охорони здоров'я і культури;

• активізація формування документальних баз даних з галузевих знань;

забезпечення кооперації і координації в створенні єдиної корпоративної системи інформаційного забезпечення медичної науки, освіти і охорони здоров'я. (21 )

В останні роки постійно зростає зацікавленість науковою спадщиною видатних вчених - медиків минулого і сучасного світу та України. Тому ННМБУ та ОНМБ розпочали роботу по виданню бібліографічних покажчиків про життя і діяльність науковців-медиків.

В більшості медичних бібліотек видавнича діяльність була спрямована також на забезпечення оперативного інформування медичних працівників про нові надходження до документальних фондів.

Комплектування, формування та поповнення документальних фондів в медичних бібліотеках України визначається як один із значущих напрямів їх діяльності. Цей процес багатоаспектний і складний, так як залежить від видавничої політики, цін на друковані видання, вартості посередницьких послуг і, головне, від державного фінансування.

В останні роки виникла складність у вирішенні проблем повноцінного оновлення і поповнення документальних фондів, так як це зв'язано з руйнуванням системи державного централізованого книгорозповсюдження, значне зменшення, а іноді і повна відсутність фінансування на комплектування і передплату періодичних видань, ліквідації взаємодії між видавничою, книготорговельною і бібліотечною галузями і низьким рівнем інформування про нові друковані видання.

Але, не зважаючи на всі негаразди, Національна наукова медична бібліотека України та обласні наукові медичні бібліотеки країни намагаються постійно поповнювати фундамент своєї діяльності, тобто документальний фонд на паперових і електронних носіях.

Загальний фонд Національної наукової медичної бібліотеки України і обласних наукових медичних бібліотек на 01.01.2010р. налічує 6 769 752 прим, видань на друкованих носіях. Це різноманітні за типовими, видовими, хронологічними, тематичними та мовними ознаками.

За звітний рік до фондів бібліотек цього рівня надійшло 57 884 прим. видань на паперових носіях.

При комплектуванні особлива увага приділялась виданням на допомогу виконання Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 рр.».

Значним джерелом поповнення фондів були дари установ та окремих авторів. Багато видань надійшло від видавництв, асоціацій і благодійних фондів.

Використовували бібліотеки і такі джерела як книгообмін з зарубіжними бібліотеками, обмінно-резервний фонд ННМБУ.

За 2009 рік для медичних бібліотек України надійшло 5532 прим, видань, з них: книг -3277 прим., періодичних видань - 2056, ін. документів - 199. Передано в бібліотеки - 4234 прим. (21 )

Створення довідково-пошукових апаратів (ДНА). Всі надходження до документальних фондів ОНМБ оперативно обліковувались і відображались в ДПА. Бази даних на електронних носіях обліковувались в ЕК за системою «Ірбіс». Це значно покращало задоволення інформаційних потреб користувачів різних категорій. В своїх звітах ОНМБ відмічають, що в 2009 році значно зросла зацікавленість медичних працівників і студентів у використанні джерел інформації на електронних носіях. Створення ЕК продиктовано сучасним життям і запровадження корпоративної каталогізації сприяє впровадженню нових сучасних інформаційних технологій і, найголовніше, забезпеченню взаємовикористання інформаційних ресурсів на електронних носіях, що в значній мірі сприяє розширенню потенціалу медичних бібліотек України. Кооперація в цьому напрямі діяльності сприяла скороченню витрати часу на всі бібліотечні процеси.

Стан ДПА в ОНМБ в повній мірі задовільняв інформаційні потреби користувачів різних категорій, а створення і використання ЕК сприяло оперативному пошуку інформаційних джерел.

Науково-методична діяльність. Цей напрям роботи в бібліотекознавстві визначається як діяльність, що виявляє, досліджує, аналізує і розробляє ефективні форми і методи бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів та сприяє їх впровадженню в роботу бібліотек. В мережі медичних бібліотек цей напрям спрямований на розвиток медичної науки, освіти і покращення охорони здоров'я населення України.

В організаційно-методичній діяльності поєднується і реалізується дослідницькі, аналітичні, педагогічні і інформаційні функції бібліотек. Організаційно-методична діяльність обласних бібліотек розглядається як чинник розвитку бібліотечно-інформаційних ресурсів, який включає в себе створення документів, що регламентують діяльність бібліотек: положень, методичних розробок, рекомендацій, вказівок, письмових і усних консультацій, надання практичної і методичної допомоги, проведення заходів по підвищенню кваліфікації, які є важливою передумовою підвищення іміджу головної бібліотеки в регіоні. Аналіз організаційно-методичної роботи засвідчив, що цей напрям є актуальною і перспективною частиною науково-дослідної і практичної діяльності ОНМБ і вносить зміни і покращення в усі бібліотечно-інформаційні процеси.

В 2009 році в цій діяльності найважливішим завданням було вивчення ефективності впровадження інформаційних технологій в практику роботи підвідомчих бібліотек. (21 )

Дослідження діяльності медичних бібліотек різних рівнів є важливою передумовою підвищення ролі і наукового рівня ОНМБ як методичних і координаційних центрів в регіоні і запорукою прийняття оптимальних рішень з метою подальшого покращення бібліотечно-інформаційного забезпечення медичної науки, освіти і охорони здоров'я населення в Україні.

У звітному році значна увага була приділена обстеженню медичних бібліотек з метою виявлення особливостей їх роботи, надання практичної допомоги. Як показали звіти, ситуація в більшості медичних бібліотек все ще залишалась складною через низьке фінансування.

Комп'ютеризація і інформатизація. Вагомим доповненням до розкриття в аналітичній довідці діяльності медичних бібліотек України за 2009 рік є розкриття стану комп'ютеризації. В основному цей процес здійснюється на належному рівні в ОНМБ і бібліотеках медвузів III-ІV рівнів акредитації, як центрів знань і інформації. Заходи по впровадженню нових інформаційних технологій в обласних наукових медичних бібліотеках практично є подібними і проводяться за такими загально-організаційними напрямами: поліпшення матеріально-технічної бази забезпечення доступу до Інтернет; створення веб - сторінок бібліотеки.

Широкий спектр бібліотечно-інформаційної діяльності в ОНМБ здійснювався паралельно з формуванням сучасного інформаційного ресурсу на паперових і електронних носіях, удосконалення ДПА, в якому відкривались нові рубрики, підрубрики з актуальних на даний час медико - біологічних питань, в яких поглиблено розкривались сучасні напрями розвитку медичної науки, освіти, охорони здоров'я і культури. Всі ОНМБ готували тематичні папки, складали списки нових надходжень, здійснювали введення ключових слів в ЕК, ведення тематичних БД таких як «Краєзнавство», «Охорона здоров'я області» та ін. (21 )

З метою надання доступу віддаленим користувачам до вторинної інформації всі ОНМБ розкривали на своїх веб-сайтах нові надходження на паперових і електронних носіях.

В інформаційній діяльності розкривались такі теми: -управління, фінансування, планування в охороні здоров'я; - сімейна медицина; - страхова медицина; - охорона здоров'я матері та дитини; - психічні захворювання;-СНІД і ВІЧ; - медицина катастроф;- туберкульоз ;- охорона здоров'я в області та ін.

Особливої актуальності у звітному році набуло створення системи інформаційного забезпечення науково-дослідних робіт, як одного із основних чинників, на яких базується потенціал медичної науки.

В останні роки в мережі бібліотек здійснюється координація і кооперація в створенні і використанні інформаційних ресурсів. Ефективним напрямом інформаційного співробітництва є консорціум - об'єднання бібліотек для спільного створення і використання інформаційних ресурсів медичних бібліотек.

Матеріально-технічна база. В більшості ОНМБ фінансова та економічна криза не дозволила оперативно і якісно модернізувати технічні засоби і зміцнити матеріально - технічну базу.

Відповідно до кошторисів в більшості бібліотек фінансувались витрати на канцелярські та господарські потреби, придбання бібліотечної техніки. Виділялись також кошти на оплату послуг зв'язку та Інтернет.

2.2 Бібліотеки вищих медичних навчальних закладів 111- 1V рівнів акредитації

медичний бібліотека

У 2009 році в наукових бібліотеках медичних вузів України здійснювалась модернізація змісту їх діяльності. При цьому використовувалось професійне і стратегічне бачення нових ідей, нових планів і конкретної повсякденної роботи з метою оперативного і повного забезпечення навчально-виховного процесу і науково-дослідних робіт у вузах, як їх основних структурних підрозділів у напрямі задоволення потреб навчально-виховного процесу, інформаційних потреб користувачів усіх категорій, наукових досліджень і підготовки висококваліфікованих спеціалістів медичної галузі. Все це досягалося шляхом формування документальних фондів, впровадження комп'ютерних технологій, розширення інформаційного сервісу, підвищення фахового рівня. (21 )

Основними завданнями в 2009 році було визначено: сприяння реалізації державної політики в галузі вищої освіти, науки, охорони здоров'я і культури; впровадження інноваційних підходів до формування баз даних, їх зберігання і активного використання; участь в реалізації Болонського процесу як чинника підвищення якості вищої освіти; впровадження електронних технологій у бібліотечно-інформаційні процеси; підвищення кваліфікації бібліотечних працівників; зміцнення матеріально-технічної бази.

Враховуючи всі ці завдання, бібліотеки керувалися чинним законодавством України з питань вищої освіти і науки, охорони здоров'я, бібліотечно-інформаційної справи та культури. Всі бібліотеки у звітах вказують на те, що продовжували своє постійне становлення як сучасного науково-інформаційного центра навчального закладу. Значні зміни у суспільному житті нашої Держави, реформування освіти, охорони здоров'я суттєво змінили і діяльність бібліотек вузів. Відбулися якісні зміни у складі документальних фондів, які поповнилися новими виданнями з медичної галузі, основ економіки, історії і культури.

Передбачає підтримку розвитку і становлення бібліотек і національного книговидання розроблений Міністерством культури і туризму України «Проект концепції загальнодержавної програми збагачення і розвитку культури і духовності Українського суспільства на 2007-2011 рр.».

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.11.2004 р. № 685 «Про експериментальне впровадження системи організації навчального процесу в вищих медичних закладах ІП-ІУ рівнів акредитації у 2004-2010рр.» всі бібліотеки вузів плідно співпрацювали в напрямі адаптації навчально-виховного процесу до вимог Європейського освітнього простору. Активно використовувались навчальні посібники: «Медична освіта. Післядипломна освіта». «Безперервний професійний розвиток».

Комплектування, облік і використання документальних фондів. Цей напрям роботи у всіх бібліотеках був спрямований на формування, збереження і використання документальних фондів на паперових і електронних носіях за всіма дисциплінами, які реалізувались в навчально-освітніх програмах відповідно до вимог державного освітнього стандарту вищої медичної освіти, документами за тематикою науково - дослідницьких робіт вузу. Забезпечення потреб і запитів користувачів за всіма галузями знань.

Документальні фонди бібліотек - це фундамент їхньої діяльності. За звітній рік до фондів бібліотек медичних вузів надійшло 232587 прим, видань на паперових носіях вилучено - 143 229 прим. І на 01.01.2010 р. їх обсяг становить 9 026 700 прим. (21 )

Обмеженість фінансування на комплектування, підвищення цін на друковані видання негативно вплинули на поповнення фондів. Всі бібліотеки налагоджували співробітництво з видавництвами, які видавали медичну літературу та суміжних з медициною галузей. В їх числі постійними партнерами були такі видавництва: «Медицина», «Здоров'я», «Нова книга», «Вища школа», «Укрмедкнига». ТОВ «Кріон» та ін.

Поповнення фондів впродовж року відбувалося з центрального методичного кабінету з вищої освіти при МОЗ України, видавництв вузів, обмінного фонду Національної наукової медичної бібліотеки України, за рахунок отриманих видань від авторів, користувачів, видавництв.

Обслуговування користувачів. За звітний рік наукові бібліотеки медичних вузів обслужили 421 114 користувача різних категорій. Цей показник більший на 907 користувачів проти минулого 2008 року.

Подобные работы:

Актуально: