Цивільна оборона

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ”

ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Навчально-методичний посібник

М.В. Грищук

Острог-2004


ІДК 355. 58

Г 85

Грищук М.В. Цивільна оборона: навчально-методичний посібник – Острог: Національний університет “Острозька академія” 2004. с.

Мета даного методично-навчального посібника - допомогти студентам у підготовці до практичних занять, заліків, написання рефератів та іспитів відповідно до навчальної програми нормативної дисципліни “Цивільна оборона” для вищих закладів освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Рецензенти:

Доктор технічних наук, професор О.В. Сидорчук

Кандидат медичних наук, доцент М.П. Кушнір

ISBN 966-7631-64-8


ЗМІСТ

Теми лекцій

Теми практичних робіт

Тематика рефератів, завдань для домашніх контрольних робіт

Питання на іспит

Рейтинг

Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах

Тема 2. Надзвичайні ситуації

Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях

Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Тема № 5. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

Тема №6. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних

ситуаціях.

Тема №7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної

оборони

Література


Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах

1.1 Українське законодавство про ЦО

1.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей

1.3 Цивільна оборона України

1.3.1 Державна система Цивільної оборони

1.3.2. Організаційна будова

1.3.3 Організація ЦО на об’єктах господарської діяльності

1.3.4 Війська цивільної оборони

1.3.5 Спеціалізовані формування

1.3.6 Невоєнізовані формування

1.3.7 Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади.

1.3.8 Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

Тема 2. Надзвичайні ситуації

2.1 Визначення

2.2 Класифікація

2.3 Причини виникнення надзвичайних ситуацій в Україні

2.4 Види надзвичайних ситуацій

Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях

3.1. Законодавство.

3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій

3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

3.2.1 Інформування та оповіщення

3.2.2 Спостереження

3.2.3 Укриття у захисних спорудах

3.2.4 Індивідуальні засоби захисту

3.2.5 Евакуація

3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю

3.5 Медичний захист

Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

4.1 Сутність РІНР

4.2 РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах

4.3 РІНР при аварії на ХНО

4.4 РІНР в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження

4.5 РІНР в осередках комбінованого ураження

4.6 РІНР в районах стихійного лиха

4.7 Заходи безпеки при проведенні РІНР

4.8 Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО

4.9 Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

4.10 Захист сільськогосподарської продукції і тварин

4.11 Спеціальна обробка

4.12 Дезактивація

4.13 Дегазація

4.14 Дезінфекція

4.15. Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація

4.16 Радіація і харчування

Тема 5 Оцінка обстановки

5.1 Оцінка радіаційної обстановки

5.2 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО

5.3 Оцінка стану ураження міст та населених пунктів

5.4 Оцінка інженерної обстановки на об’єкті господарської діяльності

5.5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єктів господарської діяльності

5.6 Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах

Тема 6. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях

6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу

6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення

6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні

6.4 Розміщення об’єктів і планування міст

6.5. Розміщення атомних станцій

6.6 Розміщення об’єктів, що мають СДОР, вибухові і пальні речовини.

6.7 Розміщення інших господарських об’єктів

6.8 Планування і забудова міст

6.9 Підприємства і інженерні системи

6.10 Водопостачання

6.11 Газопостачання

6.12 Електропостачання

6.13 Гідротехнічні споруди

6.14 Транспортні споруди і станції

6.15 Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта

Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони

7.1 План дій

7.2 Організація навчання населення з цивільної оборони

7.2.1 Підготовка керівного складу

7.2.2 Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань.

7.2.3 Основний склад формувань

7.2.4 Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань

7.2.5 Підготовка населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування

7.2.6 Програми підготовки для студентів і учнів


ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

Практичне заняття 1. Тема. Надзвичайні ситуації та способи їх вирішення

Практичне заняття 2. Тема. Планування роботи цивільної оборони

Тема реферату або домашньої контрольної роботи вибирається за останніми двома цифрами залікової книжки додаючи до цього порядковий номер студента у списку групи. Якщо отримана цифра більше 39 то варіант беруть по останній одержаній цифрі. Наприклад: номер заліковки 2239, порядковий номер у списку групи – 13 тоді до 39 додаємо13 і отримуємо суму 52, номер варіанта буде 2. На титульній сторінці реферату або домашньої контрольної роботи мають бути написані прізвище та ініціали студента, номер його залікової книжки, порядковий номер у списку групи, назва групи, назва дисципліни, номер варіанта. Реферат або контрольну треба здати на кафедру, не пізніше, як за десять днів до початку сесії, після рецензування викладачем студент має переглянути роботу та враховуючи зауваження допрацювати.

Реферат або контрольна оцінюється за слідуючи ми критеріями: логічності плану; повноти і глибини розкриття теми; наявності таблиць, рисунків; відображення практичного досвіду роботи; актуальності.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ, ЗАВДАНЬ ДО ДОМАШНІХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Женевські конвенції – гарантія захисту прав людини.

2. ЦО зарубіжних країн

3. Завдання та терміни ЦО згідно з Женевськими конвенціями

4. Закон України “Про цивільну оборону” – гарантія захисту від незвичайних ситуацій

5. Система цивільної оборони України та її основне завдання

6. Сили Цивільної оборони, методика створення, призначення та основні завдання

7. Глобальні проблеми людства та основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час

8. Основні завдання захисту населення і територій під час НС

9. Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт

10. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

11. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях

12. Захист населення від зброї масового ураження

13. Евакуація

14. Дії населення при стихійному лихові

15. Самодопомога та перша медична допомога у надзвичайних ситуаціях

16. Дії населення під час надзвичайних ситуацій

17. Бактеріологічна зброя

18. Засоби індивідуального захисту

19. Сигнали цивільної оборони

20. Цивільна оборона – зміст, характеристика, особливості вивчення

21. Інженерний захист населення

22. Цивільна оборона в різних галузях України

22. Надзвичайні ситуації мирного часу

23. Надзвичайні ситуації військового часу

24. Характеристика осередків ураження

25. Роль міжнародних організацій в організації захисту населення

26. Види та основні властивості біологічних засобів, що використовуються в сучасних війнах

27. Джерела, зони дії та рівні забруднень навколишнього середовища у разі аварій на АЕС та ХНО

28. Захист сільськогосподарських рослин та тварин від ураження

29. Ядерна загроза

30. Основні заходи щодо проведення навчання з цивільної оборони серед населення

31. Хімічна зброя

32. Соціально-політичні конфлікти

33. Загальні засади організації цивільної оборони в Україні

34. Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

35. Заходи по запобіганню виникнення та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій

36. Прискорення темпів науково-технічного прогресу та Цивільна оборона

37. Планування заходів з Цивільної оборони

38. Питання організації харчування, інформації, побутового та медичне обслуговування для життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

39. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки населення та особового складу формувань ЦО

40. Пожежні формування і ЦО

Рейтинг:

Стаціонар: відвідування – 10 бал. практичні – 15 бал. контрольна робота – 15 бал. активність - до 10 бал. іспит або залік – 50 бал

Інплан: реферат – 40 бал. іспит або залік – 60 бал.

Заочне відділення: відвідування – 10 бал. практична – 15 бал. контрольна або реферат 25 бал. іспит або залік – 50 бал

ЗАПИТАННЯ НА ІСПИТ

1. Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.

2. Опишіть можливість виникнення надзвичайних ситуацій в Україні зв’язаних з: сейсмоактивними зонами, зсувами, обвалами та осипами, гідрологічними явищами селевими процесами, паводками, сильними дощами.

3. Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.

4. Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.

5. Дайте характеристику четвертої Женевської конвенції.

6.Дайте характеристику Додаткових Протоколів Женевської конвенції.

7. Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили та міжнародний розпізнавальний знак ЦО.

8. Дайте визначення, сферу застосування, висвітліть завдання та терміни ЦО згідно з Женевськими конвенціями.

9. Державна система цивільної оборони України.

10. Коли було прийнято Закон України “Про цивільну оборону”, дайте характеристику основних розділів і статей

11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.

12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.

13.Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що вона направлена.

14. Які створюються служби ЦО, та від чого залежить їх кількість на об’єктах виробництва, хто очолює створені служби.

15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.

16. Назвіть основні принципи діяльності військ ЦО, їх права й обов’язки.

17. Цивільна оборона України.

18. Вкажіть як проводиться комплектування військ ЦО та з чийого дозволу, кому підпорядковуються

19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.

20. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій, їхня мета, завдання, права та склад.

21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.

22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.

23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.

24. Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

25. Які основні завдання захисту населення і територій під час НС.

26.В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій.

27. Яке призначення і які є види захисних споруд.

28.В чому суть дозиметричного контролю і що він включає, чим регламентується.

29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту?

30. Використання засобів індивідуального захисту.

31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин.

32. Організація евакуаційних заходів.

33. Медичний захист у НС.

34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф) та інших небезпечних ситуацій.

35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.

36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.

37. Хто несе відповідальність за організацію ЦО на об’єкті та чим це регламентовано?

38.В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робіт, що до них відноситься?

39. Організація і проведення РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах.

40. Організація і проведення РІНР При аварії на ХНО з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

41. Організація і проведення РІНР в осередках комбінованого ураження.

42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.

43. Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

44. Забезпечення радіаційно-хімічного захисту

45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення,

46. Заходи безпеки при проведенні РІНР

47. Перерахуйте основні пункти комплексу заходів спрямованих на життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.

48. Як необхідно вирішувати питання організації харчування населення, інформації населення, побутового обслуговування та медичне обслуговування для життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях?

49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування?

50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.

51. Як проводяться захист продуктів харчування та води.

52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.

53. Як проводиться часткова санітарна обробка.

54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація?

55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?

56. На основі чого розробляється план заходів по ЦО, що вони визначають, якими користуються вихідними даними, коли коригується.

57. Які головні завдання навчання по ЦО, яка система його організації по категоріях.

58. Планування та облік підготовки з ЦО на об'єкті господарської діяльності.

59. Оцінка радіаційної обстановки.

60. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО.

61. Оцінка інженерної обстановки.

62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.

63. Сутність стійкості роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.

64. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у ЦО.

65. Українське законодавство про ЦО.

71. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта.

Рейтинг:

Стаціонар: відвідування – 10 бал. практичні – 15 бал. контрольна робота – 15 бал. активність - до 10 бал. іспит або залік – 50 бал

Інплан: реферат – 40 бал. іспит або залік – 60 бал.

Заочне відділення: відвідування – 10 бал. практична – 15 бал. контрольна або реферат 25 бал. іспит або залік – 50 бал


Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах

1.1 Українське законодавство про ЦО.

1.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.

1.3. Цивільна оборона України.

1.3.1 Державна система Цивільної оборони

1.3.2 Організаційна будова

1.3.3 Організація ЦО на об’єктах господарської діяльності

1.3.4 Війська цивільної оборони

1.3.5 Спеціалізовані формування

1.3.6 Невоєнізовані формування

1.3.7 Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади.

1.3.8 Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру

1.1 Українське законодавство про ЦО

Конституція

п.39 ст. 92 виключно законами України визначається правовий режим військового та надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

ст. 34, 35, 64 визначені підстави та правові основи окремих обмежень прав і свобод;

п31 ст. 85, п. 19 ст. 92 компетенція введення військового та надзвичайного стану;

п. 21 ст. 106 повноваження Президента України при введенні в Україні або окремих місцевостях надзвичайного стану;

п. 7 ст. 116. компетенція Кабінету Міністрів України при введенні надзвичайного стану;

Президента

Каб. Мін.

Укази Президента України: «Про заходи щодо забезпечення формування державної ядерної політики та екологічної безпеки» від 9 березня 1995 р.;

«Про заходи щодо впровадження в Україні єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування» від 2 вересня 1997 р.;

Розпорядження Президента України: «Про невідкладні заходи щодо надійної та безпечної роботи атомної енергетики» від 7 жовтня 1992 р.

"Про Заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру". №80 від 9.02.2001р.

"Про систему реагування на НС". №436 від 15.06.2001р.

Постанови: "Про затвердження Положення про цивільну оборону України" .№299 від 10.05.94р.

«Про порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин» від 5 жовтня 1992 р.;

«Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 3 серпня 1998 р.;

«Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та Їх наслідків» від 4 лютого 1999 р.

«Про Концепцію створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації» від 4 березня 1996 р.

«Про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій» від 21 березня 1996 р.

"Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від НС до 2005р.". № 122 від 16.03.2001р.

"Про створення і використання матеріально-технічних ресурсів для запобігання НС та їх наслідків". №308 від 29.03.2001р.

"Про затвердження положення про порядок проведення евакозаходів" №1432 від 26.10.2001р.

Закони

Закон України: "Про цивільну оборону України" у новій редакції ПВР № 2974 –ХІІ- 93 року та №555-ХІV від 24.03.99р.

«Про правовий режим надзвичайного стану» від 6 березня 2000 р.

«Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р.

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р.

«Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995р. «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р.; «Про війська Цивільної оборони України» від 24 березня 1999 р.

"Про правовий режим Надзвичайного стану", ПВР №1550 від 16.03.2000р.

"Про правовий режим Воєнного стану", ПВР №1647 від 6.04. 2000р.

"Про об’єкти підвищеної небезпеки", ПВР №2245-ІІ від 18.01.2001р.

"Про зону надзвичайної екологічної ситуації", ПВР №1908-ІІІ від 13.07.2000р. Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання 1998

У кримінальному праві: п.9 ст. 4 злочини, скоєні з використанням умов громадського лиха, кваліфікуються у бік посилення відповідальності за скоєні дії. У Кримінальному кодексі України передбачені статті, що передбачають покарання за злочини, які призвели до виникнення надзвичайних ситуацій (виникнення аварій, катастроф, епідемій)

У цивільному праві: ст. 57 - наявність надзвичайної ситуації сприятиме виникненню таких тяжких обставин, які можуть потягнути визнання недійсності укладеної угоди; ст. 450 ЦК України передбачає відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.


1.2Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.

24.10. 1945 р. заснована Організація Об’єднаних націй (ООН)

10.12.1949 р. ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини (Хартію прав людини)

12 серпня 1949 р. Чотири Женевські конвенції

8 березня 1977 р. Два Додаткових протоколи до Женевських Конвенцій 1949 р.

Цивільна оборона є виконанням деяких або всіх названих нижче гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або лиха, а також створення умов, необхідних для його виживання.

Такими завданнями є: оповіщення; евакуація; надання сховищ та їх обладнання; проведення заходів із світломаскування, рятувальні роботи, медичне обслуговування, включаючи першу допомогу; боротьба з пожежами; виявлення та визначення небезпечних районів; знезараження та інші подібні заходи захисту; термінове надання житла та постачання; термінова допомога у встановленні та підтриманні порядку в районах лиха; термінове поновлення необхідних комунальних служб; термінове поховання трупів; допомога у збереженні об'єктів, суттєво необхідних для виживання; додаткова діяльність, що є необхідною для здійснення будь-якого з вище наведених завдань, а також планування і організація їх виконання та інші;

4 Женевські конвенції 12 серпня 1949 р

1. Про поліпшення долі поранених та

хворих у діючих арміях.

2. Про поліпшення долі поранених,

хворих та осіб зі складу збройних сил

на морі, які потерпіли корабельну аварію. Забезпечують захист поранених, хворих які користуються заступництвом і захистом їм надається термінова мед. допомога і догляд як і власним пораненим; померлі – розпізнаються, смерть констатується спеціалістами; регламентують захист духовного та медичного персоналу, обладнання та споруд які користуються розпізнавальною емблемою Червоного Хреста та Півмісяця і потрапивши до ворога повинні мати можливість виконувати свої функції, не залучені до цього репатріюються.

3. Про поводження з військовополоненими. Визначає статут комбатанта(військовослужбовця який може стати військовополоненим; регламентує забезпечення їх їжею, одягом житлом, медичною допомогою без примусу до небезпечних робіт та діяльності військового характеру. Звільнення після військових дій. Важкохворі та тяжкопоранені репатрійовуються негайно.

4. Про захист цивільного населення під час війни. Захист особи яку зачепив збройний конфлікт у країні ворога та на окупованій території; їх право на повагу до їх особистості, честі, сімейних прав, релігійних переконань, обрядів, звичок та звичаїв; заборона депортації, вигнання та примусового залучення до праці і особливо неповнолітніх; дозволеність покидати країну ворога

Знак ЦО рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому фоні.

Знак для споруд, що несуть в собі небезпечні сили – у вигляді трьох кіл, яскраво-оранжевого кольору на відстані одне від одного рівній одному радіусу.

2- Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.

1. Протокол–стосується міжнарод збройних конфліктів: ст.36 –використання нових видів зброї; ст.37 -заборона віроломства і дозвіл військових хитростей; ст.52 – захист цивільних об’єктів, що не можуть бути об’єктом нападу; ст.53 –захист культурних цінностей і місць відправлення культу; ст.59 –місцевість, що не обороняється, при передчасному повідомленні будь який населений пункт окуповується противною стороною при відсутності там комбанантів та бойових засобів; ст.61 дає визначення цивільної оборони її завдань і основних термінів; ст. 62 –загальний захист організацій ЦО; ст. 63 –ЦО на окупованих територіях та міжнародний розпізнавальний знак ЦО; ст.76 та 77 – захист жінок і дітей які користуються собливою повагою і забезпечуються захистом; ст. 78 розглядає питання евакуації дітей яка неможлива без письмової згоди батьків або опікунів і проводиться під наглядом при заповненні анкети з фотографіями, які надсилаються до Центр.довід.агентств Між. Ком. Черв. Хреста

2-гий Протокол ст. 4 - гарантії гуманного звернення; ст.6 – карне переслідування може бути лише на основі рішення суду у присутності звинуваченого, який не може бути змушеним у дачі показань проти самого себе; ст9. – захист медичного та духовного персоналу; ст13. – захист цивільного населення, яке не може бути об’єктом нападу і над ним заборонено насильство; ст. 14 – захист об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення (продукти, вода, посіви, підприємства). ст. 15 – захист установок і споруджень утримуючих небезпечні сили. (греблі, дамби, атомні електростанції). ст.16 – захист культурних цінностей і місць відправлення культу

1.3 Цивільна оборона України

Цивільна оборона України є державною системою органів управління сил і засобів, створюваних для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного і військового характеру

1.3.1 Державна система Цивільної оборони:

органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції ЦО
органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості.
сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО
фонди фінансових, медичних, матеріально-технічних ресурсів, передбачених на випадок надзвичайних ситуацій
системи зв’язку, оповіщення й інформаційного забезпечення
Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
курси і навчальні заклади підготовки і передпідготовки фахівців та населення з питань Цивільної оборони
служби Цивільної оборони.

1.3.2 Організаційна будова

ЦО України побудована за територіально-виробничим принципом:

територіальний принцип - полягає у у створенні ЦО у масштабі держави і на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу.виробничий - в організації і функціонування ЦО у всіх галузях зайнятості населення
Органи управління зі справ ЦО, що входять до складу державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.
Закон і положення про ЦО визначають повноваження органів органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань ЦО

1.3.3 Організація ЦО на об’єктах господарської діяльності

Відповідальність за організацію і стан ЦО несе начальник ЦО – перший керівник
Створються штатні органи управління ЦО на правах основних підрозділів адміністрації підприємства або призначаються окремі штатні працівники.
На радіаційно та хімічно-небезпечних об’єктах та тих які залучаються до виконання завдань ЦО незалежно від чисельності працівників призначається штатний працівник

На керівників потенційно-небезпечних підприємств накладаються обов’язки:

розробка, створення і впровадження локальної системи виявлення зараження й
оповіщення населення у випадку аварії
створення й оснащення й утримання спеціалізованих формувань, готових до ефективних дій у НС

1.3.4 Війська цивільної оборони

Створюються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”підпорядковані штабу ЦО Україниформуються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”;

1.3.5 Спеціалізовані формування – призначені для виконання специфічних робіт; створюються на трьох рівнях підпорядкованості:

у центральних – за рішенням Кабміну за представленням міністерств та погоджені з МЧС
у АР Крим, областях, Києві та Севастополі – відповідно до чинного законодавства
на об’єктах господарювання – керівництвом при узгодженні з МЧС

1.3.6 Невоєнізовані формування

на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності у порядку визначеному Кабміномзараховують працездатних громадян, за винятком жінок, які мають дітей у віці до восьми років та військовозобов’язанихокремий підрозділ оснащений технікою

Формування можуть бути:

загального призначеннязабезпечення (служб ЦО)

За підпорядкованістю:

територіальніоб’єктові

1.3.7 Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади

Створюють на рівнях:

державномурегіональномурайонному (міському)об’єктовому

Завдання:

координація діяльностіучасть у формуванні і реалізації державної політики у галузі техногенно-екологічної безпеки.організація керівництво проведенням робіт з ліквідації НС

1.3.8 Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру

(Цілі і завдання згідно Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру” (2000 р.)

У залежності від обстановки за рішенням владних структур певного рівня встановлюються у межах конкретної території один із режимів функціонування системи захисту населення:

Режим повсякденного функціонування (нормальні умови)Режим підвищеної готовності (істотне погіршення обстановки)Режим надзвичайної ситуації (у випадку виникнення НС)Режим надзвичайного становища (вводиться відповідно до законів України)

Тема 2. Надзвичайні ситуації

2.1 Визначення

2.2 Класифікація

2.3 Причина виникнення надзвичайних ситуацій в Україні

2.4 Види надзвичайних ситуацій

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій”

2.1 Визначення

Небезпечне природне явище —подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Аварія — подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа

— велико масштаб-

на аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

2.2 Класифікація

природного характеру небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

техногенного характеру - транспортні аварії пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом небезпечних чинників, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах, гідро-динамі

Актуально: