Технологія підготовки поверхні фасаду для лицювання природним каменем

Тема: Технологія підготовки поверхні фасаду для лицювання природним каменем


Зміст

1. Вступ

2. Загальні відомості про фасади будівель

3. Інструменти та прилади для облицювання поверхонь з природних каменів

4. Матеріали для виконання облицювання поверхонь з природних каменів

5. Технологічний процес облицювання з природного каменю

6. Організація праці та робочого місця

7. Список виконаної літератури


1. Вступ

Компанія «Хенкель Баутехнік (Україна)» — лідер серед вітчизняних виробників будівельної продукції. Незважаючи на німецькі корені, це підприємство — національний виробник, у структурі якого діють два сучасні заводи з виготовлення зазначеної продукції.

Розробки компанії ґрунтуються на багаторічних дослідженнях та досвіді застосування сучасних будівельних матеріалів у Німеччині, Польщі, Австрії, Угорщині та інших країнах з максимальним використанням вітчизняної сировини.

Отже, реальною є можливість за короткий термін і з мінімальними затратами на дослідницькі роботи подолати відставання в цій галузі і забезпечити будівництво сучасними вітчизняними матеріалами і технологіями.

«Хенкель Баутехнік (Україна)» також реалізує цю програму на практиці.

Застосування сучасних матеріалів і технологій у будівельному виробництві — це якість, надійність і висока продуктивність — основні складові вимог сьогодення. Адже йдеться про величезний асортимент будівельних матеріалів марки Ceresit на основі сухих модифікованих полімерами сумішей для опоряджувальних, реставраційних, відновлювальних, гідроізоляційних, теплоізоляційних робіт, без застосування яких вже неможливо уявити сучасне будівництво.

Застосування сучасних матеріалів і технологій у будівельному виробництві – це якість, надійність і висока продуктивність – основні складові вимог сьогодення.


2. Загальні відомості про фасади будівель

Фасад – це не лише обличчя будівлі, це імідж і репутація його господаря. Для того, щоб справити належне враження, фасад повинен мати красивий і доглянутий вигляд. Завдяки різноманіттю матеріалів і технологій облицювання фасаду, ви можете підібрати саме те, що вам підходить. Cучасні технології матеріалів дозволяють зробити фасад естетично привабливим і презентабельним, довговічним і «стресостійким» до погодних умов, оригінальним і незабутнім.

Каркасна технологія будівництва будинку не обмежує можливість обробки фасаду будинку. Основні матеріали, які застосовуються для декорування фасадів, це цегла, штукатурка, плитка, штучний камінь, сайдінг, вінілові фасадні панелі, полімерна штукатурка, софіт можна використовувати при облицюванні каркасного будинку. Окрім цього використовуються і інші обробні матеріали. Всі існуючі матеріали для обробки фасадів можна класифікувати на дві групи: залежно від їх способу, залежно від способу кріплення. До першої групи входять матеріали, що кріпляться цементно-клейовим способом, а в другу - що кріпляться механічним способом.

Призначення фасаду

Будь-яка будівля — офісне, промислове, висотний житловий будинок або котедж мають лицьову сторону, яка називається фасадом. Саме фасад своїми пропорціями і формами визначає архітектурний стиль будівлі. Як правило, зовнішній вигляд споруди є свого роду візитною карткою, яка може допомогти визначити, що ж приховано за фасадом.

Фасад це так би мовити візитна картка будь-якої будівлі, це зовнішній вигляд зі своєю атмосферою й настроєм на найближчі пару років. Фасад повинен бути міцним, вогнестійким, стійким, теплопровідним, мати необхідну звукоізоляцію. Розташування будинку, його призначення, кількість поверхів, що оточує територію, все це повинне враховуватися проведенням фасадних робіт.

Будівля, що має красиве сучасне обличчя, завжди створює сприятливе враження і привертає увагу. Дивлячись на фасад приватного будинку або котеджу, можна багато що дізнатися про його власника. Звичайно ж, дизайн фасаду повинен відповідати тим функціям, для яких призначена кожна конкретно узята будівля, адже ніхто не стане, наприклад, прикрашати промислову будівлю колонами або ліпниною. Кожна будівля повинна мати свій індивідуальний фасад, особливо зараз, коли епоха однакових типових будинків залишилася у минулому. Останнім часом багато хто з нас став абсолютно по-іншому відноситися до свого житла, стараючись з нудних і звичайних будинків, зробити красиві, затишні і привабливі. Якщо ж говорити про сучасні торгові центри, офісні будівлі, готелі і так далі, то, дивлячись на багато з них, одержуєш естетичне задоволення.

3. Інструменти та прилади для виконання облицювання поверхонь з природних каменів

Деякі з відомих вам штукатурних інструментів застосовують і в облицювальних роботах. Для насікання кам'яних поверхонь перед облицьовуванням використовують зубила, скарпелі, троянки. Для провішування поверхонь і перевірки їх вертикальності або горизонтальності застосовують ватерпас, рівні з висками або виски.

Для накидання розчину на стіни користуються звичайними серцеподібними кельмами, а для намазування розчину на плитку — прямокутними.

Для обробки декоративного каменю застосовують різальні інструменти, спеціальні молотки, кліщі тощо.

Шпатель. Використовується для нанесення розчину

Шпатель плитковий. Відрізняється від звичайного тим, що замість рівного краю має край зубчастий. Рекомендуемый размер такого шпателя 15x15 см с зубьями размером 2,5-5 мм. Рекомендований розмір такого шпателя 15x15 см із зубами розміром 2,5-5 мм.

Невеликий гумовий шпатель

Використовується для заповнення швів спеціальною «затиркою».

6. Висок. Спеціальне пристосування для контролю за вертикальністю ліній. Являє собою підвішений на товстій і міцній нитці (шпагаті) вантаж.

Кутник. Не потрібно купувати якийсь спеціальний інструмент, цілком підходять звичайні дерев'яні або ще краще - шкільні металеві кутники.

Також знадобиться поролонова губка, якою знімається зайвий виступаючий зі швів розчин.

Будівельне обладнання

Ця модель верстата забезпечує можливість виконання розпила великої довжини. COMBI 3000 призначений для різки каменя, виконання ремонтних і будівельних робіт великого об’єму, для різки мармурових і гранітних плит, що використовуються для облицювання будівель. Завдяки своїй компактності і невеликій вазі верстат COMBI 3000 вигідно відрізняється від стандартних стаціонарних верстатів.

Для різання каменя - Верстати для резки каменя COMBI 3000

Автоматичне переміщення в двох напрямах

Для різання каменя - Верстати для резки каменя COMBI 3000

Можливість різки матеріалів під кутом45°

4. Матеріали для виконання облицювання поверхонь з природних каменів

Природний камінь – це складний матеріал, що має через своє природне походження особливості, які оцінити можуть лише фахівці. Замовникові або навіть архітекторові частіше всього досить складно оцінити придатність вподобаного йому по естетичних властивостях облицювального матеріалу з натурального каменя для конкретного інтер’єру або екстер’єру. Тому рекомендуємо звертатися за консультаціями в спеціалізовану фірму, що має досвід роботи з різними породами для різних умов експлуатації.

Вся продукція з каменя обов’язково сертифікується і придатна для використання в будь-яких видах обробки. А будь-яка солідна фірма, що займається реалізацією виробів з каменя готова надати для своїх клієнтів прайс-листи, технічну інформацію, рекламні матеріали, фотографії об’єктів і різних виробів, електронні каталоги і зразки каменя, консультації фахівців.

Будинок, оформлений натуральним каменем, будь то мармур або граніт, завжди виглядатиме добротно, красиво і багато.

Відмінності за кольором плиток однієї і тієї ж породи є відмінною особливістю природного матеріалу, яким є натуральний камінь. Існує допустимий діапазон відмінностей в кольорі і фактурі, який може оцінити лише фахівець. Покупцеві необхідно заздалегідь обговорити з постачальником міру можливих відхилень, оглядаючи найбільш можливу кількість зразків. Існують камені однорідніші за кольором або ж складні для відбіру кольору, але саме в цьому і полягає їх «родзинка».

Облицювання природним каменем може проводитись як по готових стінах, так і під час їх зведення. Для цих цілей використовуються вулканічний туф, вапняк, доломіт, травертин.

На готові стіни плити каменю кріплять на різні спеціальні розчини, або ж застосовують анкера. Звичайно спосіб кріплення вибирають залежно від розміру й типу кам`яних плит. В основному кріплення плит на розчини без використання кріплення анкерами застосовують для травертину й інших подібних матеріалів з великими відкритими порами.

 Обов`язкова умова - розмір каменів, що укладаються, повинен бути не більш 400X200 мм ( при укладанні завширшки), і товщина не перевищувати 10 мм. У випадку використання анкерів спочатку необхідно встановити за допомогою шнура перший ряд, причому робиться це насухо. У простір між стіною й каменем закладають дерев`яні клини, кожну плитку необхідно виставляти за допомогою рівня й схилу. За допомогою шлямбура в стіні проробляють отвір й забивають у них пробки, потім вкручують анкери Г- образної форми. Анкери також можуть бути виготовлені з металевого пруту або дроту діаметром 5—6 мм. У верхній грані плит заздалегідь за допомогою свердла підготовляють отвори, через ці отвори й надягають камінь на вільні загнуті кінці анкерів.

Штирями закріплюють між собою бічні грані плит, які також вставляються в підготовлені гнізда. Потім у простір між закріпленим рядом плит і стіною заливають розчином. Рекомендується, не доливати розчин до верхнього краю плит на 10-30 мм. Таким способом установлюють і інші ряди кам`яних плит.

Великий вибір порід натуральних каменів різних квітів і малюнків поверхні дозволяє використовувати природний камінь в зовнішній і внутрішній обробці приміщень, облицьовування фасадів у всьому різноманітті найсміливіших дизайнерських рішень. Найпопулярнішими породами каменів вважаються граніт, мармур, онікс і травертин.

5. Технологічний процес облицювання з природного каменю

Підготовчий етап.

1. Перш ніж приступати до роботи, потрібно: визначитися з вибором самого матеріалу, а також фірми-виробника. Це дуже важливий момент, від якого багато в чому залежить якість майбутньої кладки. Якщо купити плити, що не мають високої точності розмірів, тобто строгій геометрії, то при їх монтажі неминуче виникнуть складнощі, зокрема, значний зсув швів. Це може зіпсувати вигляд фанерованої поверхні або обернутися великими витратами на додаткове калібрування і підрізування виробів.

2. Визначившись з вибором і розмірами каменя, фахівці зобов'язані оцінити якість основи. Якщо вона витримана, рівне і суха, то можна приступати до роботи. Якщо ж основа підготовлена погано, має значні нерівності і перепади, доведеться згаяти час на вирівнювання її. Натуральний камінь - живий матеріал, кожна плитка якого має неповторний малюнок, а в кольорових каменів інколи і трохи відрізняється від останніх по тону. «Суха» розкладка важлива ще і тому, що дозволяє поглянути, як будуть стикуватися шви.Якщо майстер бачить, що вони, наприклад, можуть не збігатися, то плити доведеться підрізувати або вирішувати цю проблему якось інакше. Це особливо важливо в тих випадках, коли планується створити складний малюнок з використанням бордюрів, фризів, а також каменя, різного за кольором або фактурі. Чим складніше малюнок, тим більше уважного підходу він вимагає.

3. Після того, як замовник затверджує розкладку, плити маркірують, і починається власне процес укладання.

Підготовка поверхонь

Поверхні, що будуть облицьовуватись, підготовлюють так само, як під штукатурення. Кам'яні поверхні, відхилення яких від вертикалі відповідають технічним вимогам, перед облицюванням очищають від пилу, патьоків розчину і змочують водою. Якщо на поверхні є окремі западини або відхилення від вертикалі, ці місця виправляють шаром цементного розчину. Після розрівнювання розчину і перевірки рівності поверхні правилом, ділянки, вкриті розчином, подряпують, роблячи на них хвилеподібні або похилі, під кутом 45°, борозни. Окремі виступи на поверхні зрубують зубилами.

Цегляні поверхні з кладкою у повний шов, а також бетонні поверхні насікають, очищають від пилу і перед облицюванням змочують водою.

Дерев'яні стіни і перегородки, призначені для облицювання, попередньо вкривають гідроізоляційним матеріалом: толем або руберойдом. Рулонні гідроізоляційні матеріали прибивають внапусток у два шари толевими цвяхами. При використанні звичайних цвяхів завдовжки 30—40 мм їх забивають до половини довжини, а решту загинають, притискуючи толь. Потім до поверхні прибивають металеву сітку або обплутують її дротом, натягуючи на попередньо забиті цвяхи. Після цього підготовлену поверхню вкривають шаром цементного розчину складу 1:3 або 1:4, завтовшки не менше як 15 мм, який не розрівнюють, а лише трохи ущільнюють. Зразу ж після ущільнення на шарі розчину подряпкою роблять борозни. Облицьовувати поверхню починають після повного затвердіння підготовчого шару.

Поверхні перед облицюванням очищають від патьоків розчину, бруду і обмітають від пилу. Окремі дефектні місця підмазують цементним або цементно-вапняним розчином, затираючи їх теркою. Облицьовувати підготовлену поверхню можна після повного висихання розчину в місцях підмазки.

Приготування розчину

Існує два способи укладання облицювання: з розшиванням швів і без розшивання. Для кожного з них застосовується свій розчин кладки.

При установці облицювання з розшиванням швів змішати за об'ємом:

· 2 частини портландцементу;

· 1 частину винищити;

· 5-7 частин піску середньої фракції;

· фарбники (при необхідності зробити шви в кольорі);

· додати необхідну кількість води.

· При безшовному облицюванні змішати за об'ємом:

· 2 частини портландцементу;

· 1 частину винищити;

· 7 частин піску середньої фракції;

· клей ПВА, або клей (спеціальний тип клею, зазвичай вживаний для кладки керамічної плитки) кладки розвести в об'ємному стані 1:1 з водою і додати отриманий розчин суміші (замість води).

·  Кількість портландцементу може варіюватися залежно від його марки і якості.

· Окрім вказаних простих клеїв ми рекомендуємо професійні клейові склади, а також затеривочі швів.

Кладка з натурального каменя

Не дивлячись на те, що природний камінь - матеріал вдячний, кладку з природного каменя потрібно виконувати за певними правилами, інакше є ризик, що ваша будова або створений елемент декору просто звалиться одного прекрасного дня.

Загалом, кладку з природного каменя виконують практично за тими ж правилами, що і кладку з штучного, а саме:

· кладка натурального каменя вимагає такої ж системи перев'язки, як і цегляна;

· не можна розташовувати один шов над іншим, хоча дрібні вертикальні шви краще розташувати саме один над одним;

· кладка з природного каменя вимагає підбору і сортування каменя;

· кладка булижника вимагає дроблення і подальшого сортування каменя

· на лицьову сторону краще всього викладати неколену сторону булижника (більше з естетичних міркувань, чим з технічних);

· для кладки природного каменя більше підходять плоскі екземпляри;

· найголовніше: у кладці кожен камінь повинен приймати таке ж положення, що він займав і в природі. Це положення легко визначається по шарах, які мають багато видів природних каменів;

· шаруватий матеріал не можна класти на ребро, це буде швидким виходом з ладу спочатку каменя, а потім і всієї конструкції;

· структуру природного каменя підкреслює переважаюче горизонтальне положення булижників;

· шви кладок рекомендується робити завтовшки 20-30 мм. По всій кладці потрібно дотримувати однакову товщину шва. У кожному 2-му або 3-му ряду кладки необхідна перев'язка на ширину 100-120 мм. Виключення складає тільки кладка з булижника.

· міцність кладки збільшується за рахунок покладеної в основу арматури з м'якого дроту (d 4-10 мм).

Розшивання швів - це заповнення їх цементним розчином з метою герметизації і додання кладці естетичнішого зовнішнього вигляду. Як розчин для розшивання рекомендується застосовувати той же розчин, який Ви використовували для кладки облицювання.

 Розшивання проводять, використовуючи спеціальний мішок для заповнення швів розчином. Діаметр вихідного отвору має бути трохи менше ширини швів між елементами облицювання. Повільно видавлюйте розчин, акуратно заповнюйте ним шви повністю. Будьте уважні, аби розчин не потрапив на облицювання. Коли розчин зхопиться, за допомогою дерев'яного або металевого інструменту видаліть його надлишки, одночасно трамбуючи шви.

Після видалення надлишків розчину для остаточного вирівнювання і поліровки швів, їх необхідно обмести за допомогою віника, виготовленого з рослинних матеріалів, або пластмаси.

Ніколи не використовуйте дротяного віника і розчинники для очищення облицювання!

Розшивання швів – дуже відповідальний етап виконання робіт. Її результатом повинне стати повне виключення можливості попадання вологи під встановлене облицювання, інакше при замерзанні можливе руйнування кладки і самого облицювання.

Після завершення робіт по укладанню плитки необхідно обробити всю її поверхню жорсткою щіткою (вініловою) для видалення розчину, пилу, сольової плівки, для прояву насиченості кольору (плитка має внутрішній прокрас бетону). Плитка знаходить відтінок і блиск натурального каменя. Потім нанести водостійке покриття.

Після остаточного висихання кладки Ви можете її обробити спеціальними захисними гідрофобними складами, створюючими на поверхні еластичну напівпроникну мембрану. Таке покриття не руйнується від термічних переміщень будинку, відображає воду, захищає від дії сонячної радіації і кислотних дощів. Особливо потрібний такий захист при температурних перепадах, запотіванні і інших діях, які можуть зіпсувати або забруднити облицювання. Обов'язково обробіть облицювання в разі укладання її в басейнах, на камінах або там, де вона може піддаватися забрудненню або дії агресивного середовища. Крім того, оброблена поверхня набуває глибших колірних відтінків, набагато легше очищається, що в значній мірі полегшує догляд за нею.

Рекомендуємо застосовувати водовідштовхувальне покриття для бетону. Воно додає каменю матовий відтінок (покриття розраховане на 5 років) або поліуретановий лак по бетону і каменю, він не стирається і додає каменю насичений колір і блиск. Один літр покриття розрахований на10 кв.м поверхні.

Це зведення правил є загальним для будь-яких видів кладок, та варто пам'ятати ще і тому, що кожна кладка має свої особливості, а тому, вибираючи той або інший спосіб, потрібно знати, які їх особливості.


Classic

Кладка в класичному стилі дуже проста у виконанні, швидко кладеться, але вимагає великих підготовчих робіт, а саме - обтісування каменів. Якщо камінь придбаний вже коленим, то така проблема не стоїть. Якщо ж немає, то доведеться для початку його обробити, а потім вже класти.

Булижник

Кладка з булижника виконується без підготовчих робіт, але вимагає більше часу для підбору каменів, акуратного заповнення порожнеч і обробки швів. Такий вид кладки найчастіше використовується як декоративна обробка або для підпори ґрунту на ділянках з складним рельєфом, а також для цокольної частини огорож і будівель.

Мозаїка

Для мозаїчної кладки камені проходять ретельну вибірку формою, після якої його ретельно укладають, дотримуючи постійну товщину шва. Така кладка вимагає дуже багато часу для підбору каменів.

Комбінована кладка

Кладка природного каменя може бути красиво скомбінована з кладкою з цеглини або навіть із звичайною бетонною стіною. При цьому камінь повинен бути пов'язаний з основою рядами цегли перев'язки, що пов'язують. У бетонній або цегляній стіні можна встановити заставні деталі (шматки арматури, дріт, металеві штирі), кінці яких намертво замуруються в кам'яну кладку. Комбінована кладка - вдале архітектурне рішення для цоколів будівлі. Поєднання кладок часто використовується в різних архітектурних рішеннях, особливо при будівництві приватних будинків і котеджів.


6. Організація праці та робочого місця

Продуктивність праці робітника залежить і від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем робітника-опоряджувальника називають ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні для роботи пристрої, інструменти і матеріали.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві майже немає стаціонарних робочих місць; робітник разом з пристроями і матеріалами під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки на іншу.

Бригадир і кожний член бригади мають заздалегідь турбуватися про підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кожний робітник повинен виконувати роботу на своїй ділянці, не заважаючи працювати іншому робітникові.

Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою,— зліва. Столик встановлюють так, щоб з місця його встановлення можна було виконати якнайбільший обсяг робіт.

На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітника. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та механізмами і якісними матеріалами.

Для виконання робіт на висоті потрібно встановити на робочому місці потрібні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях — ящики для розчину або тару для малярних сумішей.

Велике значення в організації робіт має своєчасне підготування потрібних матеріалів. Наприклад, крейду і клей для малярних сумішей замочують за добу до виготовлення сумішей. За цей час вони добре намокають, тому приготовляти суміш буде значно легше і швидше. Так само заздалегідь у спеціально виділених приміщеннях сортують плитки, розкроюють лінолеум і шпалери. Підготовлені матеріали в процесі роботи подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід додержуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише на справних пристроях.

Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати в шафу інструменти.


7. Список виконаної літератури

1. Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т.Є. матеріали і технології в сучасному виробництві: Підручник. – К.: Вища освіта, 2006. – 495с.: іл.

2. Каталог продукції Ceresit

3. Утепление фасадов (Профессиональные материалы для строительства и реконструкции, Хенкель Баутехник (Украина)) 2005 – 51 ст.; ил.

4. Остапченко Т.Є. Технологія опоряджувальних робіт: Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 384 с.: іл.

Подобные работы:

Актуально: