Теоритичні основи бухгалтерського обліку

1. Бух. облік як інформаційна система.

1.1.Поняття та сутність бух. обліку.

1.2. Користувачі бух. інформації.

1.1.Поняття та сутність бух. обліку

Господарська діяльність – будь-яка діяльність пов’язана з виробництвом, обміном і споживанням матер. та нематеріальн. благ. Суб’єкти господарської діяльності – фіз.. та юрид. особи.

Історично бух. облік виник і розвивався разом із господарською діяльністю людини. Автором першої друкованої праці „Трактат про рахунки і записи” був Лука Пачолі у XV ст.. (1454р.).

Мета госп. обліку: відображення фактів госп. діяльності, надання правдивої інформації для прийняття рішень.

Види госп. обліку:

1. Оперативний – використ. для спостереження і контролю за окремими операціями з метою управління.

2. Статистичний – вивчає і контролює масові суспільно-екон. Процеси.

3. Бухгалтерський – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про госп. діяльність п-ва зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Функції бух. обліку:

1. Інформаційна – забезпечення інформації про фін. стан і діяльність п-ва.

2. Контрольна – у необхідності контролю збереження та ефективного використання ресурсів п-ва.

3. Оцінююча – вимір і оцінка ресурсів, визначення вартості і собівартості продукції для розрахунку результату діяльності п-ва.

Для відображення госп. операцій застосовують такі вимірники:

– натуральні – забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об’єктів в одиниці ваги, об’єму, площі;

– трудові – викор. для визначення затраченої праці в одиниці роб. часу;

– грошові – застос. для обчислення вартості об’єктів обліку.

Бух. облік:

1. Фінансовий – це комплексний системний облік майна гос. діяльності п-ва через повне і безперервне відображення госп. процесів за звітний період. Фін. облік ведуть відповідно до  законодавства країни і нац. положень (стандартів) бух. обліку.

2. Податковий – це підсистема бух. обліку, що здійсн. з метою посилення контрольно-аналітичної функції обліку за нарахуванням та сплатою податків.

3. Управлінський – це прцес підготовки інформації необхідної для потреб внутрішнього менеджменту поточної, виробничої діяльності п-ва.

1.2. Користувачі бух. інформації.

Користувачі бух. інформації поділ. на:

Внутрішні – власники п-в, управлінський персонал робітники, службовці.

Зовнішні – ті, які мають прямий фін. інтерес(інвестори, постачальники, банк. установи, покупці, замовники); ті, які не мають прямого фін. інтересу(органи податк. служби, органи держ. статистики, учасники фондового і товарних ринків); ті, які без фін. інтересу (аудиторські фірми, фін. аналітики, судові органи, громадські організації).


3. Балансове узагальнення.

3.1 Сутність і побудова бух. балансу.

3.2 Структура балансу.

3.3 Вплив господ. Операцій на баланс.

Нормативна база П(с)БО №2 “Баланс” від 31.01.99.

3.1 Сутність і побудова бух. балансу.

Баланс– метод відображення стану господ. засобів (майна) за їх складом і джерелом утворення у вартісній оцінці на певну дату. За формою баланс – це таблиця на лівій стороні якої відображ. склад і розміщення господ. засобів, яка наз. активом, в правій стороні відображ. джерела формування госп. засобів наз. пасивом. В бух. балансі всі засоби та джерела об'єднані в екон. однорідні групи, які наз. статтями балансу. Статті балансу мають власну назву, окремий код, їх запис у вартісному виразі. Статті поділ. на активні  і пасивні. Особливостями бух. балансу є рівність підсумків активу і пасиву зумовлена тим, що в обох його частинах відображ. у вартісній оцінці одні і ті ж господ. засоби, згруповані за рівними ознаками. Рівність підсумків також назив. балансом.

3.2 Структура балансу.

Форма діючого в Укр. балансу та порядок його замовлення регулюються П(с)БО № 2. згідно закону Укр. “ Про БО і фін. звітність в Укр..” баланс є формою №1 фін. звітності під-ва. Баланс під-ва має таку структуру: склад. з 3 розділів (активи), 5 розділів (пасиви). Актив балансу: I розділ: “Необоротні активи” включ. такі статті: основні засоби, довго строк. інвестиції, довго строк. дебіторська заборгованість, та інші необоротні активи. II розділ: ”Оборотні активи”. Статті: 1) виробничі запаси, 2) незавершене виробництво, 3)готова продукція, 4) векселі одержані, 5) розрахунки з дебіторами, 7) грош. кошти та їх еквіваленти. III Розділ “ Витрати майбут. періодів”-це витрати балансу, що мали місце протягом поточного або поперед. звітного періодів, але належать до наступних звітних періодів. Пасив балансу: I  розділ “Власний капітал”. Статті: 1) статутний капітал, 2) резервний к-л, 3)пайовий к-л, 4)додатковий к-л, 5) нерозподілений прибуток. II розділ ” Забезпечення наступних витрат і платежів”. Статті: 1) фінансування, 2)цільові надходження (забезпечення виплат відпусток, гарантійних зобов'язань, додаткове пенсійне забезпечення, фінансування з бюджету та інших джерел)

III  розділ “Довгострокові зобов'язання”. Інформація про залучення коштів банків, які будуть погашені в строк > року, а також випуск під-вом акцій та облігацій на довго строк. основі з нарахуванням %. IV розділ “Поточні зобовязання” (протягом року). Статті: 1) короткострок. кредити банку, 2) векселі видані, 3) кредитор. заборгованість за товари, послуги, роботи, 4) поточні зобов’язання за нарах. з бюджету, зі страх-ня, з оплати праці. V розділ “доходи майбут. періодів”- доходи, які отрим. протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належ. до  наступних звітних періодів.

3.3 Вплив господ. операцій на баланс.

Господ. засоби та їх джерела під впливом госп. операцій ↓ або ↑, що призводить до зміни окремих статей балансу в активі чи пасиві. Існують 4 типи операцій, що змін. баланс: 1) відбув. зміни в активі балансу переміщ. господ. засобів в актив балансу одна стаття ↑, а друга ↓ на однакову суму, при цьому заг. підсумок балансу не змін.  Операції: видача готівки з каси підзвітним особам, надходження засобів від дебіторів в касу чи на рахунок в банк, оприбуткування гот. продукції з вир-ва, 2) спричиняє зміни тільки в пасиві балансу: одна стаття ↑, друга ↓ на однакову суму, при цьому заг. підсумок балансу не змін. Операції: отримання податків із зарплати, оплата заборгованості постачальникам за рахунок кредитів банків, формування резервного кап-лу за рахунок прибутку, 3) спричинення в активі та пасиві балансу на одну і ту ж суму в сторону ↑. Операції: отрим. і зарах. кредиту банку, нарах. зарплату працівникам, розрахунки по авансах одержаних, векселях виданих. 4) спричинення в активі та пасиві балансу на одну і ту ж суму в сторону ↓. Операції: виплата зарплати, дивідендів, перерахув. податків і платежів до бюджету, погашення кредитор. заборгованості за одержання товарів і послуг.


2. Предмет і методи бух обліку

2.1. Предмет і об’єкт бух обліку

2.2. Базові принципи бух обліку

2.3. Метод бух обліку

2.1. Предмет і об’єкт бух. обліку

Предметом бух обліку є господарська діяльність підприємства. Предмет бух обліку складається з окремих елементів, які називаються обкатами.

Суб’єкт бух обліку – господарські суб’єкти.

Об’єкт бух обліку – це конкретний засіб або майно підприємства, а також джерело його утворення. Він включає:

· Господарські засоби: оборотні і необоротні

· Джерела засобів: власні та залучені

· Господарські процеси

· Господарські засоби

Господарські засоби підприємства поділяються за двома ознаками: по-перше за складом і розміщенням, по-друге – за джерелами утворення (формування).

Господарські засоби відображають в активі балансу підприємства, тому їх називають активами.

Активи – ресурси підприємства, які ним контролюються у результаті минулих подій використання яких, як очікується, призведе до економічної вигоди (це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів)

Класифікація активів:

І. За формами функціонування:

Матеріальніактиви – це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму (основні засоби, запаси, незавершене будівництво)

Нематеріальні активи – об’єкти довгострокового вкладення, що мають вартісну оцінку але не є речовими цінностями (право користування природними ресурсами, майном, право на знаки для товарів і послуг, об’єкти промислової власності, авторські права тощо…)

Фінансові активи – це група господарських засобів підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству, готівкові кошти в національній та іншій валютах, інвестиції підприємства в цінні папери та статутні капітали інших підприємств, дебіторська заборгованість різних фізичних і юридичних осіб перед підприємством за розвантажену продукцію, товари чи надані послуги.

 ІІ. За участю в обороті

Оборотні – сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну діяльність підприємства і споживаються протягом одного операційного циклу (готова продукція, виробничі запаси, незавершене виробництво, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти). Термін використання не більше року. Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації продукції, надання послуг.

Необоротні – сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь в процесі господарської діяльності підприємства (основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції та інші необоротні активи…)

ІІІ. За ступенем ліквідності:

Абсолютно ліквідні

Ліквідні

Мало ліквідні

Джерела господарських засобів поділяються на:

- власні

- залучені

До власних відносять статутний, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток.

До залучених джерел відносять кредиторську заборгованість підприємства, заборгованість за кредитами, довгострокові зобов’язання, а також забезпечення наступних витрат і платежів.

Господарські процеси  – забезпечують рух господарських засобів: постачання, виробничий, реалізація.

Процес постачання – стадія обороту на якій гроші перетворюються в засоби виробництва і ресурси праці.

Процес виробництва – стадія, на якій створюються блага, шляхом поєднання зсобів виробництва і ресурсів праці.

Процес реалізації – стадія, на якій готова продукція має бути реалізована.

Господарська операція – факт господарського життя, який підтверджує бо змінює структуру активів чи пасивів підприємства.

2.2. Базові принципи бух. обліку

1. Обачність – метод оцінки, який означає, що витрати і зобов’язання потрібно відображати в БО після отримання інформації про імовірність іх виникнення, а активи і доходи лише тоді, коли влни реально отримані.

2. Принцип повного висвітлення – у фін. звітності висвітлюється повна фактична звітність про госп. операції.

3. Автономність – кожне під-во розглядається як юр. особа, незалежна від власника.

4. Послідовність – постійна фін. політика (облікова політика).

5. Безперервність – виходить з того, що під-во буде фун-вати і далі.

6. Нарахування та відповібність доходів і витрат – порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, для визначення фін. результату.

7. Привілювання сутності над формою – операції обліковуються, виходячи з їх сутності, а не юрид.форм.

8. Історична або фактична собівартість – пріоритетною є оцінка активів під-ва, виходячи з витрат на їх вир-во і придбання.

9. Єдиний грош. вимірник.

10. Періодичність – можливість розподілу діяльності під-ва на певні періоди з метою складання фін. звітності.

  2.3. Метод бух. обліку

Методологія –вчення про методи, за допомогою яких людина пізнає щось.

Метод б.о. – сукупність способів дослідження, які дозволяють всебічно вивчити, розкрити зміст б.о.

Методологія б.о. – система способів і прийомів, за допомогою яких вивчаються суб’єкти обліку.

Основні елементи методу б.о. :

1. документація – спосіб первинного спостереження і відображення суб’єктів б.о., який забезпечує суцільне і безперервне спостереження за ним.

2. інвентаризація – перевірка фактичної наявності об’єктів б.о. 

1 + 2 первинне спостереження

3. оцінка

4. калькуляція – грошовий вираз витрат

3 + 4 вимірювання

5. подвійний запис

6. рахок – спосіб поточного рахуванняу встановленому порядку

5 + 6 реєстрація та класифікація обліку з метою їх систематизації

7. баланс – метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис

8. звітність – метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкових показників за звітний період.

7 + 8 узагальнення в б.о.


4.  Бух. рахунки та подвійний запис.

4.1. Рахунки бух. обліку: зміст та побудова.

4.2. Метод подвійного запису.

   4.3. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок.

   4.4. Узагальнення даних поточного бух. обліку.

 4.1. Рахунки бух. обліку: зміст та побудова.

Поточний облік стану, засобів, джерел та господ. процесів забезпеч. за допомогою системи рахунків. Рахунки – елемент методу БО, спосіб групування і поточного відображ. за певними ознаками наявності та руху засобів під-ва, їх джерел та господ. процесів. Зміст, признач. і побудова рахунків зумовлені об’єктами, що на них обліковуються, завданнями обліку. Рахунки БО прийнято зображ. у вигляді 2-сторонньої таблиці, ліву сторону якої познач. дебет, а праву кредит, назву рахунка пишуть посеред таблиці. Так як об’єкт БО характер-ся певним станом або наявністю на певний момент часу засобів, джерел, то перш за все на рахунку фіксують цей стан, який наз. початковим залишком або почат. сальдом. Після цього на рах. відображ. господ операції – зміни засобів та їх джерел. Накопич. інфор-ції про рух об’єкта обліку відображ. на рахунку назив. оборотом по дебету та оборотом по кредиту. Залежно від обліку активів чи джерел їх утвор. бух. рахунки поділ. на активні та пасивні. Активні рахунки признач. для обліку наявності та руху активів та знаход. в активі бух. балансу. Пасивні рах-ки признач. для обліку наявності та зміни джерел утвор., що містяться в пасиві балансі.

Активний рахунок                                                                    Пасивний  рахунок

Дебет

Кредит

дебет

кредит

  Сальдо почат. (Сп)Сальдо почат. (Сп)
Збільшення рахунку (+)Зменшення (-)Зменшення (-)Збільшення рахунку (+)
Оборотоборотоборотоборот
Кінцеве сальдо (Ск)Кінцеве сальдо
Актуально: