Малый географический атлас \укр\

Північна Європа

Данія (Королівство Данія). Держава на пн. зах. Європи. Займає більшу .частину пів-ва Ютландія і групу о-вів (Зеландія, Фюн, Лоллан, Фальстер та ін.). Данії належать також Фарерські о-ви і о-ів Гренландія. Територія — 43 тис км². Столиця—Копенгаген (поніад 1,4 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ—14амтів. Населення—5,2 млн.чол. (1993р.). Офіц. мова — датська. Осн. релігія — лютеранство. Грошова одиниця — датська крона.

Данія—конституційна монархія. Глава держави—король. Законодавча влада — королева і однопалатний парламент. Політичні партії: Соціал-демократична, Ліва ліберальна. Консервативна народна. Радикальна ліва, Соціалістична народна.

Данія — високорозвинута індустріально-аграрна країна. В промисловості переважають дрібні і середні підприємства (7300 компаній). Провідні галузі - машинобудівна, харчова, хімічна, текстильна (80% валової вартості промислової продукції). Сільське господарство — одна із найбільш продуктивних галузей економіки (78,8 тис. фермерів). Виробництво сільськогосподарської продукції в 2-3 рази перевищує потреби. Провід­на галузь — м'ясо-молочне скотарство. Протяжність залізниць — понад 3000 км.

Данія торгує майже з усіма країнами світу. Експорт: 69% — продукція промисловості; 16% — сільськогосподарська продукція. Імпорт: сировина напівфабрикати —56%; машини, обладнання, транспортні засоби —18,5 %.

Фарерські острови. Розміщені в пн.-сх. частині Атлантичного океану в Норвезькому морі. Територія — 1398,8 км². Адміністративний центр — Торсхавн (15,3 тис. жит.). Населення — 47 тис. чол. (1992 р.), головним чином фарерці. Офіц. мови—датська і фарерська. Осн. релігія—лютеранство. Грошова одиниця—датська крона. Внутрішня автономія Данії. Основ­ні політичні партії: Соціал-демократична, Республіканська, Народна.

північна ЄВРОПА

Більша частина населення зайнята рибальством. Щорічно виловлюють близько 480 тис. т риби. Тваринництво спеціалізується на виробництві молока і баранини. Поголів'я овець — 65 тис. З Данією о-вн пов'язані морськими лініями.

Ісландія (Республіка Ісландія). Держава, розташована на одно­йменному о-ві в пн. частині Атлантичного океану. Територія —103 тис км². Столиця — Рейк'явік (близько 150 тис. жит.). Адмін. поділ — 23 округи. Населення — 258 тис. чол. (1991 р.). Мова — ісландська. Осн. релігія — лютеранство. Грошова одиниця—ісландська крона. Ісландія—парламент­ська республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — дво­палатний парламент. Політичні партії — Партія незалежності, Прогресивна партія, Соціал-демократична партія Ісландії, Народний Союз. Економіка країни монокультурна і майже повністю залежить від стану в рибальстві і рибопереробні (вилов риби в 1990 р. — 1517 тис. т). ^у Ісландія має декілька великих промислових підприємств, які випускають (тис. т. в рік): алюміній—88, феросплави—72, цемент—135. Країна має потужний потенціал гідро- і геотермальних енергоресурсів (50 млрд. квт. год за рік).

1 % території — с.г. угіддя. Галузі с.г.: м'ясо-вовняне вівчарство і Молочне скотарство. В 1990 р. нараховувалось (тис.) - овець — 545, ВРХ — 14, коней — 66. Вироблено молока 110,7 тис. т, м'яса — 10,7 тис. т.

Головний вид транспорту — морський. Експорт — 127,865 млн. ісл. крон, 75,5% його вартості — риба і рибо-йродукти. Імпорт —137,121 млн. ісл. крон (споживчі товари). Головні торг. партнери — країни ЄС.

Норвегія (Королівство Норвегія). Держава на пн. Європи, займає зах. і півн. частини Скандинавського п-ова. Територія — 324 тис. км², а разом з архіпелагом Шпіцберген, о-вами Ян-Майєн та ін.—387 тис.км². Населення — 4,3 млн. чол. (1992 р.): норвежці (98%), саами, квени, фіни, шведи та ін. Столиця — Осло (467 тис. жит.). Великі міста — Берген (216 тис.), Трондхейм (140 тис.), Ставангер (99,8 тис.). Офіційна мова — норвезька. Осн релігія—лютеранство. Конституційна монархія. Грошова одиниця—крона Основні політичні партії: Норвезька робітнича. Партія Хейре, Партія Венс-Яфе, Партія Центру, Християнська народна.

Норвегія — розвинута індустріально-аграрна країна. Має значні запаси гідроресурсів, ліси, родовища заліза, міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену срібла, граніту, мармуру та ін. Запаси газу і нафти оцінюються в 6,13 млрд т в перерахунку на нафтовий еквівалент (нафти — 1476 млн. т, газу і газового конденсату — відповідно 1996 млрд. м³ і 113 млн. т).

Домінуюче становище в економіці займають нафтова і газова галузі, на які припадає 14 % ВНП, понад ЗО % експорту. В 1992 р. на континентальному шельфі Норвегії видобуто близько 133 млн. т нафти і газу (в перерахунку на нафтовий еквівалент).

Серед провідних галузей промисловості також нафтохімічна, електро­металургійна, електрохімічна, радіоелектронна, гірничодобувна, целюлозно-паперова, суднобудівна. Норвегія займає провідні місця в світі за виробни­цтвом надушу населення електроенергії, целюлозно-паперової маси, алюмі­нію і феросплавів. У 1991 р. вироблено 111 млрд. квт-год. електроенергії.

В аграрному секторі переважають дрібні фермерські господарства (до 10га землі). Поширена виробничо-збутова кооперація. Провідна галузь-інтенсивне тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Розвинуто вівчарство. Сільськогосподарськими продуктами власного виробництва Норвегія забез­печує себе наполовину. В 1990 р. вироблено: зерна— 1,6 млн. т, картоплі — 487тис.т, м'яса—216 тис.т, молока— 10млн.т. Налічувалось 965 тис. гол. ВРХ, овець — 905 тис. Важливе місце в економіці займають рибальство (ви­лов риби в 1989 р.— 1,8 млн. т), заготівля деревини (в 1989 р.—109 млн. м³).

Основний вид транспорту — морський. В 1990 р. тоннаж торгового фло­ту (судна водотоннажністю понад 100 т) становив 23,6 млн. брутто-реєстровихт. Понад 90% тоннажу зайнято на міжнародних перевезеннях. Норвегія посідає одне із перших місць у світі за внутрішніми перевезеннями пасажирів літаками. Залізниці — 4,04 тис. км, автошляхи — 88,8 тис. км. Експорт:

продукція нафтодобувної, нафтохімічної, деревообробної, електрохімічної, електрометалургійної промисловості, деякі види продовольства. Імпорт:

мінеральне паливо, боксити, залізні, марганцеві і хромові руди, автомобілі. Осн. торгові партнери: Великобританія, Швеція, Німеччина.

Шпіцберген. Архіпелаг за Північним Полярним колом (74-81° пн. ш.. 10-35° сх. д.). Територія — 62,7 тис. км². Включає понад 1 тис. о-вів. Корінного населення немає; проживає близько 2 тис. норвезьких і 2 тис. російських громадян (1987 р.), які займаються видобутком вугілля.

Шпіцберген разом з розміщеним на південь о-вом Ведмежим утворюють адм. округ Норвегії Свальбард, яким управляє губернатор, призначений королем Норвегії.

Офіційно Шпіцберген є частиною норвезької території з 1925 р.; одно­часно був прийнятий «Гірничий статут», що регулює порядок ведення тут гірничих робіт. На архіпелазі є консульство Росії, 2 російських поселення

— Баренцбург і Піраміда. 60% території архіпелагу вкрито льодом. З корисних копалин промис­лове значення має кам'яне вугілля. Норвегія добуває вугілля в районі селища Лонгйєрбюен (350 тис. т), Росія — в р-ні Баренцбурга і Піраміди (300 тис. т, дані за 1988 р.).У водах архіпелагу водяться тріска, палтус, гренландський тюлень,

нерпа, білуга.

Фінляндія (Фінляндська Республіка). Держава в Пн. Європі. Територія - 337 тис. км². Населення — понад 5 млн. чол. (1993 р.), 93,5 % — фіни, 5,3% — шведи. Столиця — Гельсінкі (500 тис. жит.). Інші великі міста:

Тампере (172,5 тис.), Вантаа (155 тис.), Еспоо (170 тис.). Турку (160 тис.). В адм. відн. — 12 лян (губерній). Офіційні мови — фінська і шведська. Осн. релігія — лютеранство. Парламентська республіка. Грошова одиниця — фінляндська марка. Основні політичні партії: Демократичний союз народу Фінляндії, Демократична альтернатива. Партія центру. Національна коалі­ційна.

Фінляндія —розвинута індустріально-аграрна країна з сучасною промисловістю і інтенсивним сільським і лісовим господарством. Головне при­родне багатство країни — ліс (близько 65 % території). З корисних копалин є титаномагнетити, мідні, цинкові, залізні руди, нікель, граніт, мармур.

В економічному житті країни важливу роль відіграють монополії. 50 найбільших з них контролюють 3/4 промислового капіталу і виробляють понад половину всієї промислової продукції. В світовому виробництві на Фінляндію припадає 0,36%, але в ряді галузей промисловості (виробництво целюлози, паперу, криголамів) займає провідне місце. Країна не багата корисними копалинами. Продукція лісопромислового комплексу переважає у зовнішній торгівлі. З інших природних ресурсів — титаномагнетити, мідні» цинкові, залізні руди, нікель, граніт, мармур.

Фінляндія бідна мінеральними (крім торфу) енергоресурсами. Потреби в енергоносіях на 70% покриваються за рахунок імпорту.

Основні напрями сільського господарства: тваринництво (дає 70% доходів від с.г.), головним чином молочне; виробництво зерна. В 1992 р. -130 тис. селянських господарств, з них 56% — з ділянками орної землі менше 10 га. Вироблено (тис. т.): м'яса і птиці — 393; молока — 2405; зібрано (тис. т): пшениці — 213, жита — 27, ячменю — 1331, вівса — 998, картоплі —673.

Залізниці — 5,9 тис. км, автошляхи — 78,4 тис. км.

Головні торгові партнери: Росія, Швеція, Німеччина, Великобританія, США.

Експорт: продукція деревообробної і целюлозно-паперової, металообробної промисловості. Імпорт: сировина, напівфабрикати, паіливо.

Швеція (Королівство Швеція). Держава в Пн. Європі, розміщена в сх. частині Скандинавського п-ова. Територія (включаючи о-ви Готланд і Еланд)

— 449,9 тис км². Населення — 8,7 млн. чол. (1991 р.), близько 95% — шведи. В країні проживає понад 400 тис. іммігрантів: фіни, югослави, датча­ни, норвежці, турки, греки, німці. Столиця — Стокгольм (669 тис. жит.). Офіц.мова—шведська. Осн. релігія—лютеранство. Грошова одиниця— шведська крона. Конституційна монархія (королівство). Основні політичні партії: Соціал-демократична робітнича, Помірна коаліційна. Партія центру, Народна партія. Християнсько-демократичний союз.

Швеція — високорозвинуга країна. Основні природні багатства: ліс (1-е місце за запасами в Зах. Європі), залізна руда, гідроенергія (2-е місце в Зах. Європі). Є запаси уранової сировини.

Шведська економіка характеризується високим рівнем концентрації виробництва і капіталу. 15 багатих сімейств фінансових магнатів фактично визначають розвиток всієї економіки країни.

Головні галузі промисловості: машинобудування (електротехніка, суднобудування), деревообробна і целюлозно-паперова, металургійна, гірничодобувна. Швеція займає 3-є місце в світі за виробництвом целюлози, 5-е — з видобутку залізної руди. Розвинуті також хімічна, харчова і текстильна промисловість.

Високорозвинуте с.г. Швеції забезпечує на 90% потреби країни в про­довольстві. В с.г. і лісовому господарстві зайнято 4% самодіяльного населення. Частка с.г. виробництва в ВНП — менше 3%. Переважають фермерські господарства (близько 35 га). Головна галузь — м'ясо-молочне тваринництво.

Швеція входить в число 20 найбільш розвинутих країн світу. При чисельності населення 0,2% світового, вона виробляє 1% ВНП.

Залізниці —12,1 тис. км, з них 7,6 тис. км електрифіковано, шос. шляхів

-— 102 тис. км.

Експорт: продукція машинобудування, целюлозно-паперової і де­ревообробної промисловості. Швеція займає 1-е місце в світі з експорту паперу і картону, 2-е — целюлози і залізної руди, 4-е — з експорту деревини і пиломатеріалів. Імпорт: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство.

Східна Європа

Албанія (Республіка Албанія). Країна в півд.-зах. частині Балканського півострова. Територія — 28,7 тис км². Столиця — Тірана (243 тис. жит.). Головні міста: Дуррес, Ельбасаи, Шкодф. Населення — близько 3,4 млн. чол. (1992р.) (98%—албанці). Офіц. мова — албанська. Релігія: 70%— мусульмани, 20% — православні, 10% — католики. Грошова одиниця — лек. Албанія — парламентська республіка. Глава держави — президент. Вищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган — Народні збори. Найбільш впливові партії: Демократична Албанії, Албанська соціалістична, Соціал-демократична Албанії, Албанська республіканська. Албанський демократичний альянс. Пріоритетним напрямком зовнішньоекономічних зв'язків Албанії проголошено співробітництво з США і країнами Західної Європи.

Албанія — аграрно-промислова країна. На промисловість припадає близько 42% національного доходу, с.г. — 36%. Економічно активне насе­лення —1,43 млн. Корисні копалини: нафта, природний газ, лігніт, хромова, мідна, залізна і нікелева руди. В структурі промисловості гірничодобувій галузі займають головне місце. Провідна галузь с.г. — рослинництво. Го­ловний вид транспорту — автомобільний (автошляхи — 7,5 тис. км). 47% вантажоперевезень припадає на залізничний трнспорт (довжина — 720 км).

Зовнішня торгівля має незбалансований характер.

В експорті переважає продукція гірничодобувної галузі та с.г. Імпор: машини й устаткування, прокат, засоби транспорту, медикаменти.

Білорусь (Республіка Білорусь). Країна в Сх. Європі. Територія — 207,6 тис. км². Столиця — Мінськ (1,7 млн. жит.). Головні міста: Брест, Вітебськ, Гомель, Гродно, Могилів. Адміністративно-територіальний поділ — 6 областей. Населення — 10,3 і^лн. чол (1992 р.). Державна мова — білоруська. Осн. релігія — православне християнство. Грошова одиниця -рубель. Білорусь — республіка. Виїций законодавчий орган — Верховна влада (однопалатна). Глава держави — президент. Політичні партії;

Об'єднана демократична Білорусії, Білоруська християнська. Білоруська соціал-демократична громада. Партія комуністів Білорусії, Християнсько-демократичний союз Білорусії та ін.

Білорусь належить до найбільш розвинутих країн СНД. Має потужний комплекс обробних галузей: машинобудівну, хімічну, лісрву промисловість і продуктивне с.г. На території республіки є значні родовища калійної і кам'яної солей, торфу.

В машинобудуванні виділяються трудомісткі галузі (виробництво ЕОТ. автоматичних ліній) та металомісткі (автомобіле- і тракторобудування, сільськогосподарське машинобудування). Основна галузь хімічної промис­ловості — виробництво полімерів і калійних добрив. Найбільш розвинені ґалузі легкої промисловості: лляна, бавовняна, вовняна.

В тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і свинарство. В землеробстві 50% посівних площ займають зернові, а 1/3 — кормові культури.

Експорт: вантажні автомобілі, трактори, хімічна продукція, картопля, м'ясна і молочна продукція. Імпорт: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, прокат чорних металів, кольорові метали.

Болгарія (Республіка Болгарія). Країна в пд.-сх. частині Балканського півострова. Територія — 110,9 тис. км². Столиця — Софія (понад 1,2 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ — 8 областей. Населення — близько 8,5 млн. чол (1992 р.). Офіц. мова— болгарська. Традиційна релігія — православне християнство. Грошова одиниця — лев. Глава держави — президент. Законодавча влада — однопалатні Народні Збори.

Функціонує близько 80 партій. Найбільш впливові з них: Союз демо­кратичних си, Демократична партія. Радикально-демократична партія, Болгарська соціалістична партія.

Болгарія має обмежені запаси корисних копалин, найбільше значення серед них мають залізні, свинцево-цинкові і мідні руди, буре і кам'яне вугілля, мармур. Болгарська земля славиться цілющими водами (500 джерел). Виробництво важливих видів продукції промисловості за 1991 р.: 38, 9 млрд. квт-год. електроенергії, 28,4 млн. т вугілля, 1,3 млн. т прокату чорних металів, 17,3 тис. тракторів. В 1991 р. було одержано більш як 3 млн. т зернових, 868 тис. т цукрових буряків, 564 тис. т помідорів, 1 млн. т фруктів, 758 тис. т м'яса, 2 млн. т молока. Поголів'я: ВРХ—1,4. млн., овець—7,5 млн., свиней — 4,2 млн., птиці — 28 млн. Головними видами транспорту є автомобільний та залізничний. Важлива галузь економіки — туризм.

Експорт: машини (електро- і мотокари), продукція харчової промислово­сті (тютюнові і консервні вироби, ефірна олія, вино) і сільського господарства (свіжі овочі, фрукти, виноград). Імпорт: транспортні засоби, чорні метали, нафта, вугілля, целюлоза.

Боснія і Герцеговина (Республіка Боснія і Герцеговина). Держава в центральній частині Балканського півострова. Територія — 51 тис. км². Столиця — Сараєво (близько 500 тис. жит.). Осн. адм.-тер. одиниця — община. Населення — 4,36 млн. чол (1991 р.): слов'яни-мусульмани — 43,6%, серби — 31,4%, хорвати — 17,3%. Релігія — більшість сповідує іслам. Грошова одиниця—динар. Політичні партії: Мусульманська партія демократичної дії. Сербська демократична партія. Хорватська демократична співдружність. Значні корисні копалини, в т. ч. залізні і свинцево-цинкові руди, боксити, лігніти. Основні галузі промисловості — чорна і кольорова металургія, вугледобувна, машинобудівна (зокрема електротехнічна), хімічна, харчова. В с.г. вирощують пшеницю, кукурудзу, картоплю, оливки, виноград, розвинуте гірське скотарство.

Експорт: залізні руди, чорні метали, алюміній, папір. Імпорт: йафта| нафтопродукти, газ, транспортні засоби.

Естонія (Естонська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на узбе¹ режжі Балтійського моря. Територія — 45,2 тис. км². Столиця — Таллінн (484,4 тис. жит.). Найбільші міста: Тарту (115,4 тис.), Нарва (82,3 тис.), Кохтла-Ярве (76,8 тис.), Пярну (54,2 тис.). Адм.-тер. поділ — 15 повітів (маакундів) і б міст центрального підпорядкування. Населення — понад 1,5 млн. чол. (1993 р.), в т. ч. естонці — 61,5%, росіяни — 30,3%, українці — 3,1%. Офіц. мова—естонська. Релігія—лютеранство, православ'я, баптизм, Грошова одиниця — естонська крона. Політичні партії: Демократичне об'єднання «ВабаЕесті», Соціал-демократична партія Естонії, Центральний союз хуторян. Сільська центристська партія.

Естонія — індустріально-аграрна країна. В промисловості зайнято 32% економічно активного населення, в с. г. — 12%, в будівництві — 10%, на транспорті — 8%.

Основні галузі промисловості: легка, харчова, деревообробна, маши­нобудування, виробництво будівельних матеріалів.

С. г. Естонії спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві. Площа культивованих земель — 1,36 млн. га.

Естонія має розвинуту транспортну мережу. Основне навантаження при­падає на автомобільні шляхи (14,8 тис. км), довжина залізниць — 1000 км. Головний морський порт -—Таллінн. Існує паромне сполучення з Гельсінкі

і Стокгольмом. Експорт: товари легкої, харчової промисловості і с.г. Імпорт: нафта

нафтопродукти, газ, продукція машинобудування і деревообробної промисловості. Основні торгові партнери: Росія, Фінляндія, Німеччина,

Латвія, (Латвійська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на узбережжі Балтійського моря. Територія — 63,7 тис. км². Столиця — Рига (916,5 тис. жит.). Адм.-тер. поділ—26 районів. Населення—2,6 млн. чол (1992 р.), в т. ч. латиші — 52%, росіяни — 34%, білоруси — 4,5 %, українці — 3,5 %. Офіц. мова— латиська. Релігія — лютеранство, католицизм, право­слав'я. Грошова одиниця — лат.

Політичні партії: Союз Латвії «Латвійський шлях». Рух за національну незалежність Латвії. Латвія не багата корисними копалинами. Промислове значення має лише торф (530 млн. т). Видобувають також вапняк, глину, пісок, доломіт. Основні галузі промисловості: машинобудування, легка, целюлозно-паперова, виробництво будівельних матеріалів, фармацевтична. Основний напрямок с. г. — м'ясне і молочне тваринництво. Протяжність залізниць — 2,4 тис. км, автомобільних шляхів — 20,6 тис. км. Основні морські порти: Рига, Лієпая, Вентспілс.

Експорт: електропоїзди, мікроавтобуси, телефонне устаткування, будматеріали, медикаменти, меблі, радіоапаратура. Імпорт: кам'яне вугілля, нафта, газ, легкові і вантажні автомобілі.

Литва (Литовська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на уз­бережжі Балтійського моря. Територія—65,2 тис. км . Столиця—Вільнюс (592 тис. жит.). Адм.-тер. поділ — 44 райони і 11 міст центрального підпорядкування. Населення — 3,8 млн. чол. (1992 р.), в т. ч. литовці — 80%, росіяни — 8,9%. Офіц. мова — литовська. Релігія — переважає католицизм. Грошова одиниця — літ. Політичні партії: Демократична робітнича. Демократична, Партія незалежності.

Частка промисловості в ВНП — 56,3%, с. г. — 22,9%, будівництва — 10%, транспорту — 3,6 %. Основні галузі промисловості — машинобудування і металообробка, деревообробна, хімічна, виробництво будматеріалів, текстильна і харчова.

В с. г. зайнято ЗО % економічно активного населення. Основний напрямок — розвиток м'ясо-молочного тваринництва. Вирощують цукрові буряки, картоплю, овочі. Залізниці — 2 тис. км, автомобільні шляхи — 34,1 тис. км. Головний морський порт — Клайпеда.

Експорт: мінеральна сировина, метал, машини і устаткування, товари народного споживання, продовольство. Імпорт: вугілля, нафта, газ, чорні і кольорові метали.

Македонія (Республіка Македонія). Держава в центральній частині

Балканського п-ва. Територія—85,7 тис. км . Столиця—Скоп'є(507тис. жит.). Адмін.-територіальна одиниця — община. Населення — понад 2 мли. чол. Офіц. мова — македонська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — динар.

Глава держави — президент. Законодавчий орган — Збори. Політичні партії: Демократична партія македонської національної єдності, Соціал-демократичний союз. Партія демократичного прогресу.

В економічному відношенні Македонія була найменш розвинутим регіоном колишньої Югославії. Має корисні копалини: мідні, свинцево-цинкові, нікелеві руди, лігніти. Галузі промисловості — машинобудування, кольорова металургія, хімічна, харчова. В с. г. використовується 600 тис. га. Головні культури: пшениця, кукурудза, бавовна, тютюн.

Експорт: чорні метали, хроміти, текстильні і тютюнові вироби, взуття. Імпорт: нафта і нафтопродукти, природний газ, машини й устаткування.

Молдова (Республіка Молдова). Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 33,7 тис км². Столиця — Кишинів. Адмін. поділяється на райони. Населення — 4,4 млн. чол. (1992 р.). Державна мова — молдовська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — лей. Глава держави — прези­дент. Законодавчий орган—парламент. Політичні партії: Аграрно-демокра­тична, Соціал-демократична, Християнсько-демократичний Народний Фронт.

Молдова — індустріально-аграрна країна. Провідна галузь промисло­вості — харчова (плодоовочеконсервна, цукрова). Немає практично паливно-енергетичних ресурсів (100% імпорт із України, Росії, Білорусі). Основне багатство — грунтово-кліматичні ресурси. Розвиваються електротехнічна, приладобудівна, взуттєва, шкіряна, трикотажна, цементна галузі. Основні іалузі с. г. — садівництво і виноградарство. І Експорт: овочі, плодоовочеві консерви, цукор, рослинну олію, вино. Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, вугілля, автомобілі, чорні метали.

Польща (Республіка Польща). Держава в Центральній Європі. Те­риторія — 312,7 тис. км². Населення — 38,4 млн. чол. (1992 р.), 98,5% — поляки, проживають також українці, білоруси, литовці. Столиця — Варшава (І,7 млн. жит.). Найбільші міста: Лодзь (848 тис.), Краків (750 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (578 тис.), Гданьск (468 тис.), Щецін (395 тис.). Державна Мрва —. польська. Грошова одиниця — злотий. Основні політичні партії:

ІЙЬльська об'єднана робітнича. Об'єднана селянська.

Польща займає провідне місце в Європі з видобутку кам'яного вугілля, Сірки, срібла, виплавки сталі. Є значні запаси цинку, свинцю, природного газу, солі та ін. мінералів. Виділяється розвитком машинобудування (в. т. ч. транспортного), хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, виробництвом міді, цинку, кам'яного вугілля, сірки. Частка в світовому Промисловому виробництві — 3,7%.

Під с. г. угіддя зайнято 61 % площі країни. Головні с. г. культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, картопля, цукрові буряки. Вирощують також овочі, ДДотюн, кормові та ягідні культури.

Довжина залізниць — близько ЗО тис. км, автомобільних шляхів — понад 150 тис. км. Головні морські порти — Гданьск, Гдиня і Щецін.

Експорт: машини, промислове устаткування, судна, продукція хімічної промисловості, товари широкого вжитку, вугілля, кокс, мідь, сірка, цинк. Імпорт: нафта, газ, зерно.

Росія (Російська Федерація). Держава в сх. частині Європи і піви. частині Азії. Територія —17075 тис. км². Столиця — Москва— 9 мли. жит. (1990 р.). Найбільші міста: Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Ново­сибірськ, Єкатеринбург, Самара, Челябінськ, Омськ, Перм, Казань, Уфа. Федеративний устрій: республіки — Адигея (7,6 тис. км², нас. — 435,5 тис., столиця Майкоп); Алтай (92,6 тис. км², нас. —194,2 тис., столиця — Горно-Алтайськ); Башкортостан (143,6 тис. км², нас. — 3963,5 тис., столиця — Уфа); Бурятія (351,3 тис. км², нас. — 1048,4 тис., столиця — Улан-Уде);

Дагестан (50,3 тис. км², нас. — 1822,6 тис., столиця — Махачкала); Інгуш-ська (стол. Назрань); Кабардино-Балкарська (12,5 тис. км², нас. — 768,3 тис., столиця — Нальчик); Калмикія — Хальмг Тангч (75,9 тис. км², нас. — 325 тис., столиця — Еліста); Карачаєво-Черкеська (14,1 тис. км², нас. - 422 тис., столиця — Черкеськ); Карелія (172,4 тис. км², нас. — 796,1 тис., столиця — Петрозаводськ); Комі (415,9 тис. км², нас. —1264,9 тис., столиця — Сиктивкар); Марій Ел (23,2 тис. км², нас. — 753,9 тис., столиця — Йошкар-Ола); Мордовія (26,2 тис. км², нас — 964,2 тис., столиця — Саранськ); Саха (Якутія) (3109,2 тис. км², нас. — 1098,9 тис., столиця — Якутськ); Північна Осетія (8 тис. км², нас. — 637,5 тис., столиця — Владикавказ); Татарстан (68 тис. км², нас. — 3658,3 тис., столиця — Казань); Тува (170,5 тис. км², нас. — 313,5 тис., столиця — Кизил); Удмуртська (42,1 тис. км², нас. — 1619,2 тис., столиця — Іжевськ); Хакасія (61,9 тис. км², нас. — 573 тис., столиця—Абакан); Чеченська (столиця—Грозний); Чуваська (18,3 тис. км², нас. — 1340 тис., столиця — Чебоксари). В Росії залишилась одна автономна область—Єврейська. Автоном. округи: Ачинський, Бурятський, Комі-Пермяцький, Коряцький, Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненець-кий), Усть-Ординський, Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Евен­кійський, Ямало-Ненецький, б країв і 49 областей.

Населення — 148, 6 млн. чол. (1993 р.), 100 націй і народностей, в т. ч. росіян — 81,5 %, татар — 3,8 %, українців — 3 %, чувашів —1,2%. Переважає православна релігія. Грошова одиниця—рубль. Державна мова—російська. Основні політичні партії: Демократична, Соціал-демократична, Республі­канська, Селянська, Комуністична, Ліберально-демократична.

В РФ добувають різні види мінерального палива, основне місце серед них посідають нафта і газ. 2/3 нафти і понад 1/2 газу дає Зах. Сибір. Діє система магістральних газопроводів: із Зах. Сибіру в європ. частину (Сибір-Центр), на схід (до Байкалу), в Казахстан і Середню Азію, із Уралу та Поволжя в різні райони європейської частини і в сусідні країни. Основні вугільні басейни:

Кузнецький, Печорський, Південно-якутський, Кансько-Ачинський.

В Росії — три металургійні бази: Уральська, Центральна і Сибірська. Розвинуті машинобудування, хімічна, лісова, легка промисловість

60 % с. г. угідь займає орна земля. Понад 4/5 її припадає на Центральний і Центрально-Чорноземний райони, Поволжя, Пн. Кавказ, Урал і Зах. Сибірь Тваринництво дає 60% продукції с. г. Валовий збір зерна в 1992 р. — 106,8 млн. т; картоплі — 37,8, овочів — 9,9. Залізниці — 86,3 тис. км. Автомобільні шляхи — 850 тис. км. Експорт: енергоносії, машини і устаткування, ліс і лісоматеріали, апатити, фосфорити, сірчаний колчедан. Імпорт: машини і устаткування, м'ясо, цукор, цитрусові, чай.

Румунія. Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 237,5 тис. км². На­селення — 22,7 млн. чол. (1992 р.), 81,1 % — румуни, 7,9 % Д- угорці, 1,6% — німці, 2,4 % — інші національності. Столиця — Бухарест (2,35 млн. жит.). Найбільші міста (по 300-360 тис. жит.) — Констанца, Брашов, Ясси, Тимішоара, Клуж-Напока, Галац, Крайова. Державна мова — румунська. Грошова одиниця—лей. Політичні партії: Фронт національного порятунку, Демократичний фронт національного порятунку. Демократична конвенція, Партія національної єдності румун.

З 11,1 млн. економічно активного населення в промисловості зайнято 37,8%, в с. г. — 27%. Продукція промисловості неконкурентоспроможна через зношеність устаткування, високу питому вагу енергомістких галузей (металургійна і хімічна промисловість, виробництво будматеріалів), великі диспропорції між галузями та ряд ін. факторів, в т. ч. сировинну залежність (хоч Румунія є однією з основних нафтодобувних країн Європи, має родовища газу, вугілля, залізної руди, міді, свинцю, цинку, золота і срібла). Гострий дефіцит сировинних і енергетичних ресурсів, валютно-фінансових засобів пов'язаний і з недоліками в радикальних ринкових перетвореннях, а також з втратою основних ринків в колишніх країнах РЕВ, на які в 1989 р. припадало 89 % румунської зовнішньої торгівлі. Виробничі потужності в 1991 р. були завантажені в середньому на 50-60%.

Основою паливно-енергетичної бази є природний газ, вугілля і нафта. Провідна галузь гірничодобувної промисловості — видобуток нафти. Розвинуті чорна і кольорова металургія. Основна спеціалізація машинобу­дування: виробництво устаткування (технологічного, для нафтодобувної, нафтопереробної), виробництво електротехнічних виробів, автобусів, залізничних транспортних засобів. Хімічна промисловість (виробництво соди, хлору, сірчаної кислоти). В структурі посівних площ провідне місце займають кукурудза на зерно, пшениця і жито. Значні площі під технічними культу­рами — соняшником, цукровими буряками.

Залізниці — 11350 км (32,4 % — електрифіковано), 1075 км транспортної мережі проходить по Дунаю; важливість румунських портів зростає із

створенням трансєвропейської магістралі Рейн-Дунай. Загальноєвропейське значення має туристична база: 6,5 млн. іноземних туристів у 1990 р.

Експорт: трактори, автомобілі, нафтопродукти, устаткування, прокат, хімічні добрива, цемент, меблі, взутгя, тканини. Імпорт: машини, паливо, сировина.

Словаччина (Словацька Республіка). Держава в Центральній Європі. Утворена 1.01.1993 р. Територія — 49036 км². Столиця — Братіслава (450 тис. жит.). Великі міста — Кошіце, Прешов, Жилина, Банська Бистриця. Адм.-тер. поділ — 3 області. Населення — близько 5,3 млн. чол. (1992 р.), словаки — 85,7 %, угорці — 10,8 %, русини і українці — 2,2 %. Офіц. мова — словацька. Найбільш поширена релігія — римсько-католицька (60,4% населення). Грошова одиниця — словацька крона.

Словаччина — розвинута індус гріально-аграрна республіка. Корисні копалини (руди залізні, марганцеві, поліметалеві: родовища бурого вугілля, сурми, магнезиту) зосереджені переважно в словацьких Рудних горах. Має значний промисловий потенціал. Розвинута хімічна, металургійна, машинобудівна, текстильна промисловість.

Багатогалузеве с. г. Основні галузі: вирощування зернових культур (ршеннця, ячмінь, кукурудза), виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочне скотарство і свинарство. В імпорті переважають енергоносії (нафта і газ), боксити. Експорт: текстильні вироби, мотоцикли, електротехнічне устаткування, товарні вагони.

Словенія (Республіка Словенія). Держава в пн.-зах. частині Бал-канського п-ова. Територія — 20,2 тис. км². Столиця — Любляна (понад 300 тис. жнт,). Великі міста: Марибор, Целе. Крань, Єсенице, Трбовле, Копер. Населення — близько 2 мли. чол. (1991 р.): словенці (90%), хорвати (3%), серби (2%). Офіц. мова — словенська. Пануюча релігія — католицизм. Грошова одиниця—толар. Утворена в 1991р. Політичні партії: Ліберально-демократична, Хрнстпянсько-демокра пічна. Партія демократичного оновлення, Соціал-демократична, Народна, Народно-демократична.

Словенія — найбільш розвинута в економічному відношенні республіка колишньої СФРЮ. Має багаті гідроресурси, родовища свинцево-цинкової руди, бариту, каоліну, графіту, незначні запаси вугілля, нафти і газу. Основні галузі промисловості: чорна металургія, електротехнічна (широкий асортимент електротехнічних виробів, апаратура зв'язку, автоматика); авто­мобілебудівна (вантажні автомобілі, автобуси), вагонобудівна (пасажирські і товарні вагони), суднобудівна, хімічна, гумова, деревообробна, целюлозно-паперова, шкіряно-взуттєва, харчова і тютюнова.

Основа с.г. — пшениця, кукурудза, картопля, цукрові буряки, м'ясо і молоко.

Експорт: вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли, електротехнічні вироби, побутові прилади. Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, устатку­вання.

Союзна Республіка Югославія (СРЮ). Держава в пд.-сх. Європі, в пн.-зах. частині Балканського п-ова. Територія — 102,2 тис. км². Столиця _ Белград (1,5 млн. жит. з передмістями). Населення — 10,5 млн. чол. (1992 р.) — серби, чорногорці, албанці, угорці. Офіц. мова— сербська. Релі­гія—православ'я, католицизм і іслам. Грошова одиниця—динар. Утворена в 1991 р. в результаті розпаду СФРЮ. В країні понад 200 партій. Найвпливові-ші — Соціалістична, Демократична соціалістів Чорногорії, Сербська ра­дикальна. Включає дві рівноправні республіки — Сербію і Чорногорію.

Корисні копалини: руди кольорових металів (мідь, свинець, цинк, алюміній), хроміти, вугілля, нафта та ін. СРЮ багата лісом і гідроресурсами. Провідні галузі промисловості: гірничодобувна і кольорова металургія, машинобудування, текстильна. Країна повністю забезпечує себе продуктами харчування.

Експорт: кольорові метали, лісоматеріали. Імпорт: машини й устатку­вання, цитрусові.

Угорщина (Угорська республіка). Держава в півд.-сх. частині Європи. Територія — 93 тис. км². Столиця — Будапешт (2,1 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ— 19 областей. Населення —10,3 млн. чол. (1993 р.). Офіц. мова — угорська. Осн. релігія — католицизм. Грошова одиниця —форінт. Угорщина—парламентська республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада — однопалатні Державні збори. Головні політичні партії — Угорський демократичний форум. Незалежна міських господарств. Християнсько-демократична народна. Союз вільних демократів. Угорська соціалістична.

Угорщина — індустріально-аграрна держава. Провідні галузі проми­словості: машинобудівна, чорна і кольорова (алюм.) металургія, харчова і легка. У с.г. переважає тваринництво: свинарство, скотарство, вівчарство. У структурі посівних площ переважають зернові культури (кукурудза на зерно, пшениця). Вирощують технічні культури (цукрові буряки, соняшник, тютюн). Експортне значення має овочівництво (червоний перець — паприка та ін.), садівництво. Важливу роль в економіці Угорщини відіграють зовнішньоторговельні зв'язки (в 1991 р. експорт становив 801,5 млрд. фор., імпорт — 341,1 млрд. фор.).

Експорт: машини (автобуси, устаткування для підприємств), електрото­вари, боксити і глинозем, медикаменти, взуття. Імпорт: сировина, паливо, мінеральні добрива, вантажні автомобілі.

Україна. Держава в Сх. Європі. Територія — 603,7 тис. км². Столиця — Київ (2,7 млн. жит.). В адм.-територіальному відношенні ділиться на 24 області і автономну республіку Крим. Населення — 51,4 млн. чол. (1995 р.). Державна мова — українська. Осн. релігії — православна, греко-католицька. Грошова одиниця — гривня. Україна — незалежна суверенна держава. Глав^І держави — президент. Законодавчий орган — Верховна Рада.

Політичні партії: Комуністична партія України, Народний рух України, Українська Республіканська партія. Демократична партія України, Партія демократичного відродження України, Українська християнсько-демо­кратична партія. Ліберальна партія України, Соціалістична партія та інші.

Україна — індустріально-аграрна держава. Має комплекс галузей важкої, харчової, легкої промисловості, розвинуте багатогалузеве с. г., сучасну транспортну мережу. Основа електроенергетики — ТЕС, ГЕС, АЕС. Ведеться видобуток кам'яного та бурого вугілля, залізної, марганцевої руд, калійних солей, уранових руд.

Серед галузей обробної промисловості виділяється чорна металургія. Головні галузі машинобудування — виробництво машин і обладнання для гірничорудної і металургійної промисловості, енергетичне машинобудування, електротехнічна промисловість, верстатобудування, виробництво телевізорів, ЕОМ, транспортне машинобудування, виробництво автомобілів, тракторів, автобусів, тролейбусів, мотоциклів, авіатехнічне, с. г. машинобудування. Хімічна промисловість представлена майже всіма галузями.

С. г. спеціалізується на виробництві зерна, технічних культур, продуктів тваринництва. Землеробство дає 45% валової продукції с. г. Головні с. г. культури: зернові, картопля, хміль, коноплі, тютюн, кормові культури. Важ­ливі галузі тваринництва — скотарство, свинарство, вівчарство.

Протяжність залізниць — 22,3 тис. км, автошляхів — 116,7 тис. км, річкових шляхів — 4,5 тис. км.

Україна має рекреаційні бази (Крим, Карпати). Нині переживає важку кризу в економіці.

Експорт: чорні метали, автобуси, літаки, тепловози, тваринне масло